Про зв'язок поколінь…

Покоління на думку всезнаючої Вікіпедії — це люди близького віку, що живуть в один період часу, або серія машин, приладів, що є черговим етапом удосконалення. Обидва визначення красиві і разом взяті  відповідають оточуючій нас дійсності.
У дивний час живемо панове, якщо раніше, щоб вижити, треба було швидко засвоювати знання попередніх поколінь, то тепер — досвід попередніх поколінь нікому нафіг не потрібний. Виховання, передача ментальних та культурних кодів, що було прерогативою старших поколінь утакому інституті як сім’я, тепер стало виключним питанням зомбоящика та інтернету (точніше соціальних (мо’сімейних) мереж). Молоде покоління, внаслідок того, підвладне маніпуляціям, профанації, моральній нестійкості, відсутності принципів. Єдине позитивне, в цьому феномені — це звільнення від стереотипів і відносна свобода вибору, котра все ж не дає відповіді на питання ким Ми (Я) є, куди йдемо, що Нас очікує завтра…
Виховання старшими поколіннямистало непотрібним, і між поколіннями створилась прірва, яку з радістю зайняв  уявний світ — де «вроді би» (через сльозливі голлівудські хвільми, чи шокуючі повідомлення з «мережі»)і збереглися сімейні цінності, зв'язок поколінь та священна традиція трансферу досвіду «від батька й до сина, від матері дочці добро передать… », але насправді щось важливе було втрачене… Соціальне благополуччя та віра в соціальну магію (інтернету та телевізії) забрали душу, або якщо хочете позбавили сакральності інституту сім’ї, релігії, держави. Зв'язокпоколінь було порушено, майже втрачено.
 У недалекому майбутньому це може привести до зовсім нових систем об’єднань людей без Традиції, стійких моральних устоїв, готових за матеріальні, або ще гірше, уявні цінності на вчинки-дії позбавлені логічних чи будь-яких інших пояснень. Покоління стануть торговими марками, які будуть відрізнятися новими гаджетами-ознаками та «черговим етапом удосконалення». Я вже не говорю, що переривання зв’язку поколінь – це смерть, політичних ідеологій в першу чергу з суфіксом – ізм…
…Останнім із досліджуваних не відірваним  поколінням стала т.з. Генерація X, що складається з людей, які були підлітками в 1980-1990 х роках. Головними рисами цих молодих людей є відсутність оптимізму і впевненості у завтрашньому дні, самовпевненість, абсолютний нігілізм і відкидання всіх колишніх догм.( — Хочеться, особливо досягнувши повноліття і відчувши бажання волі чи попробувавши принад самостійності, заявити, що я вмію жити правильно, що можу без зайвої допомоги (насамперед старших) обрати свій шлях і впевнено крокувати по ньому, що не потребую жодних втручань у мій приватний світ. Хочеться чітко розмежовувати себе, молодого, прогресивного, відважного, і батьків, консервативних, часто застарілих у багатьох поглядах на речі, повчальних---).Вони цінували гучну музику, яка була сповнена аґресії і повної свободи самовираження.  Власне – це і є покоління Майдану… Останнє «живе» українське покоління.
Хоча можна і не поспішати з висновками. Тенденції – тенденціями, а  українська бідність та повсемістна несвобода робить неможливе, як наприклад щасливе співжиття  на території 2-х кімнатної квартири 3 поколінь, які  живуть, спілкуються, вірять і мріють. Знаю — ті найрідніші люди, які не залишать у найважчу хвилину, посилають своє благословіння і любов і бажають (навіть у своїх неодноразових настановах і лекціях) тільки добра «своїй дитині» незалежно від того 5 їй років чи 25, чи 50… Є різні стани сприйняття реальності, і у різних поколінь вони відрізняються, але завдяки ввічливості та елементарній побутовій культурі можна досягти хоча б хвилинної гармонії з старшими( або молодшими) поколіннями, яка так необхідна сьогодні всім нам…








P.S.«копірайт прісутствуєт»,посилання на цитати вставлю згодом…

7 коментарів

Роман Жахів
Насмілюся не погодитись із автором. Є ще таке поняття, як генетична пам'ять у якій зосереджений досвід предків і на яку зовнішній вплив є мінімальним. І хоче того людина чи ні але вона міцно прив'язана до попередніх поколінь свого роду.
Михайло Шморгун
Хотілось би вірити у генетичну пам'ять та прив'язаність до минулих поколінь… Але чи варто надіятися на евфемерності, коли є можливість змінити існуючий стан речей.
Ви, скоріше за все, виріте (Це Ваше право, яке я не поділяю, але поважаю) у магічну силу нації і націоналізму. Я звернусь до ключового питання націоналізму т.з. айдентіті — привязки себе до якоїсь певної спільності. Віками цю привязку «творили» інститути сімї, релігії та держави (у вузькому змісті). Тепер — рівень впливу інтернету та телебаченння переріс рівень впливу старих інститутів. Для України, нашої з Вами держави — ця проблема стане актуальною протягом найближчих двох десятиліть, саме тоді охоплення та поглиблення мережею досягне своєї межі…
Роман Жахів
«Змінити стан речей» намагалися в Радянському Союзі. Але жодні засоби не були дієвими в процесі перетворення українців на «радянців», тому вдалися до єдино можливого — знищення носіїв генетичного коду щоб перервати ланцюжок спадковості. Поцікавтесь дослідженнями з молекулярної генетики (якщо є на те воля) та хромосомної теорії спадковості. Щодо Нації — вона не має жодної магічної сили, а лише внутрішні закони свого буття, як природнього живого організму, а не штучного утворення. А інституції (сім'я, родина, рід...) є питомими, генетично пов'язаними складовими нації.
Галина Дичковська
Віками цю привязку «творили»…
ЇЇ не треба творити, вона є глибинною сутнісністю особистості. Якщо хочете — саме через цей зв*язок/взаємодію (не привязку, це дещо інше), людина розкриває у собі Боже (як Вам не подобається слово Боже, поставте Істинно-людське, або щось такого).
Саме у ВЗАЄМОДІЇ Я-Ти (Я-МИ) розкривається істинне Я.
А стосовно розриву поколінь, то ви дуже точно підмітили проблему, водночас це для України проблема далеко давніша, ніж інтернет.
Інтернет — всього лиш інструмент.
Винуватцем убивства ніколи не є ніж.
Винуватцем відчуження поколінь не є інтернет, а тільки втрата взаємодії, любові, поваги… егоцентризм і небажання передавати себе Іншому.
Михайло Шморгун
Інтернет не ніж — інтернет це скоріше Термінатор. Тобто я маю на увазі — це самодостатня річ або річ у собі.Я кщо ніж ми можемо описати доступними для нас категоріями і поняттями то інтернет наврядче (точніше- однозначно ні). Інтернет (одна з чисельних іпостась) бог і ідол для багатьох людей, він же батько і мати для нових поколінь( «Персонал Джізус»).

З Вашим останнім реченням погоджуюсь, але роль комунікаційних монстрів всеж варто більш докладно проаналізувати…
Галина Дичковська
І я з Вашим коментарем погоджуюсь. Інтернет — дійсно по важливості/можливості впливу — Термінатор.
Думаю, щоб виправити проблему «відчуження поколінь» треба працювати як в сфері «комунікаційних монстрів», так і в сфері «живої міжпоколіннєвої комунікації».
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте