Король Джуліан - герой нашого часу!

Мине років буремна чорна маса,
а все ж нащадки, ідучи вперед
й прилаштувавши на мосту фугаса
про нього скажуть – добрий моджахед…
Жадан (сталь і ніжність )


Чи можливо було уявити собі особу, яку бояться правлячі еліти наддержав подібно до того, як боялися Сталіна чи Гітлера у 20ст.? Хто є героєм нашого часу? Покоління соціальних мереж отримало свого персонального Спасителя…  Його звати Джуліан.
Попри численні здогадки та відверті нісенітниці стосовно персони самого Короля Джуліана, можна впевнено стверджувати, що якщо його в найближчий час не «грохнуть» то його Особистість, його специфічний творчий геній змінить час в якому ми живемо. Попри невелику кількість інформації про нього в РУнеті (в основному пишуть про його дії та його сайт), все ж  з’являються  деякі напівміфічні  інтерв’ю де Ассандж заявляє про себе, як про людину, яка є мислителем та має філософське обґрунтування своїх кібертерористичних дій. Жодної «руки» (мафії, масонства, китаю, спецслужб, сіонізму… allsic!) в його діях немає. Існує його персональна «велика місія», задля якої він власне і робить те що робить…
                                                                                                                       

 1  Про силу інформації.


… Почему сегодня государства скрывают от людей столько информации? Потому что она свидетельствует о несправедливости их планов. Они тратят значительные средства на поддержание секретности, поскольку преодолеть сопротивление осведомленного об этих планах общества окажется невозможно или еще дороже. Необходимо сделать так, чтобы хранение секретов стало максимально трудным, то есть невероятно расходным делом. Тогда требующая тайны несправедливость станет нерентабельной и правительствам придется заниматься справедливым планированием…


2 Про силу знання.


…сделать цивилизацию более справедливой и умной. Для этого нужно, чтобы знания стало больше. Распространение знания в целом и знания, которое сегодня намеренно скрывается от людей, в частности. Ее вряд ли получится достичь окончательно, однако в достаточной степени для того, чтобы я занялся чем-то другим, – возможно. Это произойдет тогда, когда любой человек будет чувствовать, что может эффективно, быстро и безопасно ознакомиться с важной для него информацией и сохранить ее для истории.Я говорю лишь о прозрачности, о праве гражданина на честную информацию о каждом из этих зол. Знание – хорошо, невежество и обман – плохо. И если правительство обдумывает, стоит ли погубить тысячу человек ради спасения нации, то мы имеем право знать об этом. И о том, что оно в конце концов выберет…


3 Свобода від держави.


…При помощи чего обычный человек может сказать «нет» власти, сверхдержаве? При помощи математики. Конкретнее – криптографии. Ты можешь зашифровать свой разговор с другом так, что, сколько бы ресурсов ни было у сверхдержавы, она никогда не сможет узнать его содержание. Математика сильнее любой власти, с ее помощью индивидуум способен справиться со сверхдержавой, освободиться от могущественного принуждения...


4 Добро і зло.


… Мир меняется, но в целом борьба правды и лжи – своего рода саморегулирующийся процесс: современные технологии, конечно, позволяют военным и спецслужбам собирать огромное количество информации о гражданах, однако те же самые технологии делают любую закрытую систему более уязвимой, увеличивая вероятность утечки…


5 Про ідеальне суспільство.


…Строго говоря, сегодня я бы с большим подозрением относился к утверждениям, что, мол, в такой-то или такой-то стране существует демократия и свободная пресса. Просто когда в некотором государстве элита чувствует себя достаточно комфортно, а народ достаточно силен, то он начинает требовать себе выборов, прав и свобод. Элита, чьи позиции крепки, а собственность защищена, не особо сопротивляясь, дает ему все это. В этом смысле, по-моему, не богатство и благополучие являются следствием демократии, а, наоборот, именно они позволяют возникнуть демократии…На практике свобода слова точно так же возникает благодаря уверенности элиты в незыблемости своего положения…


6 Про традиційну журналістику.


… Она (традиційна журналістика) всегда была слаба и не умела делать того, для чего предназначена. Если бы журналисты не хвалили друг друга, устанавливая весьма низкие профессиональные стандарты, на них вообще бы не обращали внимания. А так они делают вид, что обладают знанием, и объясняют доверчивой публике, что она невежественна. В результате вместо отношений «писатель – читатель» формируются патерналистские отношения «взрослый – ребенок». Они позволяют многим журналистам быть оппортунистами, искажать правду, заниматься пропагандой и манипулировать читателями, которым они же внушили чувство интеллектуальной неполноценности… хорошую работу делать трудно, и это занимает много времени, поэтому те, кто будет этим заниматься, проиграют финансовое соревнование тем, кто будет быстро и плодотворно халтурить…


…Його правда гірка і б’є прямо в серце. Можливо  світ в якому не буде таємниць стане нашою новою домівкою. Однозначно можна сказати лише те, що Король Джуліан – герой нашого часу…  
 
Пряма мова Джуліана Ассанджаз інтерв’ю сайту «Рускій Рєпортьор»    rusrep.ru/article/2010/11/02/figura/

21 коментар

Михайло Шморгун
Аргументуйте свій мінус…
Роман Жахів
Справді, іноді дуже кортить дізнатися, що спонукає читача оцінювати (негативно чи позитивно)публікацію. невже так важко написати дещицю слів?
Володимир Карагяур
Є у нас на сайті люди, які просто ставлять мінуси не через зміст написаного, а просто так. Вкурсі розроблений як інтелектуально блогосфера для нормальних людей, але дехто і сюди переносить свою підлість і просто ставлять мінуси неаргуменовано бо десь їх зачепили, чи щось подібне.
Роман Жахів
Перегляньте, Володимире, мій пост на цю тему.
Альберт Комарі
Володимире, частково не погоджуюсь із тобою, хоча це буває насправді дуже рідко! :))
Ми вже розмовляли із тобою на цю тему і я розумію, що ти хочеш цим сказати. Тим більше, що і мене це вже двічи зачепило… Але, якщо на чиюсь думку, матеріал незрозумілий, чи недоречний, або ще там як, то людина має право поставити і цей мінус, без жодної аргументації. Я без жодної образи сприймав ці мінуси: ну якщо так захотілось комусь, то і нехай! А піднімати істерику з цього приводу не варто, не по-чоловічому…
Святослав Вишинський
Усі претензії до ВКурсі.ком та його аудиторії — це претензії самих до себе: аудиторію ВКурсі.ком формують усі користувачі, за власним розсудом та критеріями запрошуючи нових дописувачів. Ті, хто голосують «за» або «проти» вас — це ваші співгромадяни, котрі стали частиною ВКурсі.ком за вашою волею і волею ін. авторів мережі. Зауваження стосовно системи ВКурсі.ком подібні до критичних висловлювань стосовно демократії — без зауваження факту, що відповідальність за весь стан речей несе кожен окремий громадянин, наділений усіма відповідними правами та можливостями, невикористання яких є його персональним недоліком.
Володимир Карагяур
Я не розумію сам людина яка поклала мінус. У мене суперечне ставлення до Джуліана Ассанжа. Я не підтримю його їдей стосовно створення нового суспільства без секретів. Бо його так просто неможна створитию Те про що він говорить може привести міжнародні відносини у стан хаосу. І те про що пишуть в газетах та говорять про публікацію таємних документів лише верх айзберга. Я думаю ми собі навіть уявити не можемо що коїться у тій закритій дипломатичній сфері, який там зараз переполох. Але я так саме не розумію позиція державного департаменту США, як приклад, ассанж запропонував їм проконсультуватися стосовно того. що можна публікувати, а що ні, на що вони не погодились, знаючи, що він все одно їх опублікує. І заява Ассанжа стосовно того, що публікація документів не загрожує чиємось життю я вважаю невірна. Дипломати мають недоторканість не просто так. Інформація опублікована вже, і та, яка ще буде ще натворить тсільки, що буде не солодко.
З їншої сторони мені не подобаються дії держав стосовно Ассанжа. Заявляють, що його заарештували лише за звинуваченням у згвалтуванні. Чому жтоді вони це не зробили раніше? Бо раніше під роздачу попадали лише США та країни які брали участь у військових компаніях. а тепер зачепило і тих хто підтримував попередні публікації і вони хоуть закрити йому рота. Я підтримую Ассанжа, але йому потрібно робити великий аналіз перед тим. як публікувати документи — що публікувати, а що ні.
Альберт Комарі
Ось і сам ти відповів на своє зауваження вище! Значить, Ассанж ще комусь не сподобався. І що страшного у тому мінусі? Він когось вбив?
Володимир Карагяур
Альбере мінус до Ассанжа нічого немає взагалі.
Галина Дичковська
Загалом в мене є підозріння, що про правду й не йдеться, просто добре спланована США операція, яка дасть змогу дискредитації будь-кого, причому абсолютно бездоказово, а сприйматиметься це як чиста правда…
Михайло Шморгун
Головна задача любого терориста (навіть з префіксом Кібер) це страх… Страх мільйонів «пересічних»- ми бачили, бачимо і будемо бачити… Але коли еліта, або купка самозванців, що називають себе елітою бояться цих самих «пересічних» — це вже щось нове.

Десакралізація влади — показує що кучка продажних політиків — це не влада від Бога, а проста випадковість, збіг обставин…

Коротше пора знімати рожеві окуляри…
Святослав Вишинський
Михайло Шморгун
Дацюк, Плахтій,Іонов (та інші) — це дуже авторитетні люди з цікавими думками, українські футуристи, після статей яких, міняється кругозір та ментальність.
Проте, навіть якщо уявити собі, що «Корпорації» та «Ротшильди з Дюпонами» є замовниками такого явища, як Вікілікс з метою дискредитації старих порядків та мають можливість «контролювати Хаос» то тут виникає питання — чи десакралізація старої системи не приведе до їх власного кінця. Чи не стануть старі системи ( контрольовані «верховними стратегами») напередодні свого кінця, видавати секрети тих самих Ротшильдів та Дюпонів…
Тобто — чи не відбудеться внутрішня корпоративна війна, подібна до війни злодіїв в законі з новим олігархатом (перепрошую за порівняння, але нічого більш схожого не придумав).
Повертаючись до Асанджа варто зазначити, що ним проанонсований і злив на банківську тему, тому є надія на те, що десакралізують і Ротшильдів і ко.
Максим Козменко
Не вірю я ні в героїку того Ассанжа, ні в глобальний переполох провідних і не дуже держав світу. До всього цього затіяного відношуся надзвичайно скептично, а той іронічно. Ну не можу я повірити, що не знайшлося іншого звинувачення до п.Джуліана, як окрім зґвалтування! Якби був він таким страшним для США, Росії, Норвегії чи іншим, невже не знайшлося б «альтернативного» способу його «посунути»? Вміють же люди топитися у ваннах, вішатися на батареях, розбиватися в автокатастрофах… тощо. Хотіли би його змусити замовкнути, вірю, що знайшли б засіб! Спецслужби це вміють.
Хочеться сказати, що тоді було б усе очевидно, що «посунули» чоловіка саме за свої провокативні закиди. Але «нещасні випадки» можливі завжди, всюди і в кожного. Сказали би, що то збіг!?! І все.
А ця «клоунада», бо для мене вона саме так і уявляється, спровокована верховними стратегами, яким такий переполох потрібен, як організму вірус для стимуляції імунітету.
Таємниці повинні бути завжди. Не вбачаю доцільності викинутої інформації для звичайних людей (баби з села, фірмана з колгоспу, студента з ЧНУ, медика зі Снятина тощо). Навіщо їм знаття специфіки зовнішньої політики США і Бангладешу?
Можна заперечувати багато, можна й аргументувати теж. Знову ж у кожного своя думка і погляд на все це. Хоче людина знайти собі героя чи кумира, знайде його всюди, хоть і в дяді Васі з другого підїзду! ))
Роман Жахів
У грабіжників є такий прийомчик: влаштувати десь вибух, щоб на ньому зосередити увагу поліції, а тим часом «під шумок» пограбувати банк у іншому місці. Можливо, вся ця катавасія, лише відволікання уваги від чогось суттєвішого. У моєму пості «Ярмарок суєти» описане щось подібне: «Поки блазні на сцені, відволікають увагу легковірів, спільники лицедіїв — злодюжки, порпаються в кишенях безпечної публіки». Не стверджую, що даний випадок із цієї серії, а раптом…
Михайло Шморгун
Верховні Стратеги — це скоріше міф ніж реальність. Саме документи вікілікса про це свідчать.Згідно з ними: скоріше існує чітка система прийняття рішень виходячи з шкурних інтересів еліти, аніж Великий План (відсилаю Вас до книги Умберто Еко — «Маятник Фуко», хоча на 80% певен, що Ви її читали...) де є мудрі Верховні Стратеги, які вірять у Вищі цінності та на власний розсуд керують прогресом.

Теорія змови — підтвердилася у плані того, що Вона такі має місце у «РІАЛ ПОЛІТІК», але саме це відігнало від теорії змови відьом «масонства», «таємної руки», "інопланетян" і перевело її у сферу прагматичних людських відносин де головним питанням є влада, гроші та стратегічні ресурси…

Це знання нам подарував Асандж.
Максим Козменко
Вибачте за мій скепсис, але й документи «вікілікса» для мене міф. Ну не можу я повністю погоджуватися, що вони автентичні, що вони такі аж «крикущі» й шокуючі. Це вже справа віри й довіри. Чесно, я їм (від Ассанжа до урядів усіх країн) не вірю та не довіряю. А повірю й довірюся, коли наочно й особисто познайомлюся з кожним «заявником».
Святослав Вишинський
Міф про «верховних стратегів» та «великий план» може виявитись міфом за однієї обставини: що такий план і такі стратеги не криються за самим феноменом «WikiLeaks».
Святослав Вишинський
Саме таке обвинувачення і є найбільш ефективним, оскільки дозволяє відвести справу від політичного контексту в площину чистої кримінальності — при чому по вкрай одіозній статті, яка a priori викликає осуд у більшості здорових жителів планети. «Посунути» автора «WikiLeaks» не видається справою простою, позаяк акумульована ним інформація підконтрольна невизначеній кількості осіб, і його «усунення» означатиме витік значно серйозніших компроматів — принаймі, сам «герой нашого часу» такий сценарій у разі загрози власному життю публічно озвучив для преси. Щодо «фальсифікації» документів — виключати неможливо, однак при їх кількості в базі даних (сотні тисяч) — це видається маловірогідним, принаймні, у серійному масштабі.
Анатолій Кримський
«Почему сегодня государства скрывают от людей столько информации?»

Да потому, что они глубоко антинародные. То есть демократических государств нет. Есть те, которые лишь прикидываются демократическими.
А уже отсюда вытекает, что их планы несправедливые.
Святослав Вишинський
Знакова бесіда за участю Джуліана Ассанджа і словенського соціального філософа Славоя Жижека (англійською мовою):

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте