…Бандера. Нульовий варіант

Віктор Андрійович перед самим завершенням своєї Президентської каденції, бажаючи того чи ні,  заклав міну уповільненої дії під  хитку суспільну стабільність у вигляді присвоєння звання Героя України Степану Бандері. Можливо Він мав на меті вибороти для себе якісь електоральні вигоди, чи це була його особиста щира ініціатива, наразі це уже не має значення… Важливо те, що рано чи пізно нова, комуністично-регіональна влада буде це питання «вирішувати». Можливі наслідки цього «вирішення» не важко спрогнозувати… У внутрішньому конфлікті буде важко знайти «винних», а наслідки розіб’ють крихку систему стримувань та противаг. Поляризація Схід-Захід набуде нових рис, «воєнні дії» всередині країні набудуть нових ПРО і АНТИ Бандерівських  рис. Говорити про, якусь економічну стабілізацію буде запізно, настане час крайніх підходів…
 
Я не буду коментувати набори стереотипів За чи Проти цього рішення. Це є справа крайнє небезпечна, бо завжди знайдуться люди, для яких відповідь на питання «За чи Проти» -   це кров предків, рідних та близьких. Історична справедливість закрита для українців комплексом міфів імперського режиму (який, доправди, на основі цих міфів і існував ). Знайти справедливість у кровавих міфах неможливо. З міфів можна лише витягнути тимчасову вигоду…
 
Очевидно, що конфліктний сценарій розвитку подій вигідний «східним партнерам», націоналістичним  партіям, опозиції, комуністам, лівій частині нової влади… Як не парадоксально, але основним противником конфронтаційного сценарію може виступити правлячий олігархічний клас, який плював на всіх бандер, сталінів, мазеп, лєнєнів і ін. «казкових» героїв. Головне – стабільна можливість продовження тихого дерибану, а всі протестні об’єднання За чи Проти в кінцевому результаті неконтрольовані і тому небезпечні для їх бізнесу. Це, напевне, найбільший виклик для нової влади, де вона може продемонструвати продержавницький підхід до вирішення специфічних питань.
 
 Головне наразі питання є механізм недопущення політичних розбірок на рівні  Бий — Спасай… Технологічно це можна оформити через т.з. Нульовий варіант. Приблизний його сценарій:
1.Зустріч президентів У.та Р. на якій обговорюється питання про ціну на газ. Мудрий  президент Р. пропонує президенту У. разом з економічними поступками певний «ідеологічний» пакет, в якому нема місця Герою України Б.
2. Президент Я. радо приймає пропозицію Мудрого президента Р. і вже наступного дня Чесний суд Д. знімає з Б. звання Героя…
3. За наслідком цього опозиційна-націоналістична партія С. та бувший президент Ю. починають обігрувати це рішення зі своєї сторони, Ліві зі своєї. Президент Я. ніяк не коментує рішення Чесного суду Д.
4. Стихійні акції проти рішення Чесного суду Д. не висвітлюються в ЗМІ  країни У., зате широко обговорюються в країні Р.  
5. Як результат Рішення Чесного суду Д. приводить до нульового варіанту. Захід країни У. не приймає рішення  Рішення Чесного суду Д., схід країни У., та сусідня країна Р. вважає мовчання Президента Я  згодою з позицією Чесного суду Д., Олігарх А. отримує газ по ціні 220 долярів…
6. Білий шум у ЗМІ країни У, який  змиває тему Героя Б. з «голубих екранів» та свідомості жителів країни У…
7. Тема закрита.
 

5 коментарів

Святослав Вишинський
«Нульовий варіант», як повернення до біполярного status quo, виглядає найбільш конструктивним рішенням. Для більшої ефективності він також вимагає декларування владою принципового невтручання в суперечливі питання історії та їх передачу у відомство історичної науки, що створило би необхідні «тепличні» умови для вироблення курсу суспільного примирення.
Михайло Шморгун
Щодо невтручання влади підтримую на 100%, влада своїм перстом повинна лише «освятити» конструктивне рішення…
А от з тезою про передачу суперечливих питань у відомство історичної науки, то тут є певні проблєми:
1 Справжні, фахові історики не мають впливу на суспільство, бо немає у їх інструментарії «механізму спрощення» до рівня тези, яка б сприйнялася більшістю українців.
2 Історична наука наразі (за деяким виключенням )знаходиться у «користуванні» не професійних науковців, а «завгоспів» і «рішал» від науки, які лояльні до пануючого в країні режиму. Вони будуть ставити інтерес «корпоративний»(іноді власний)вище інтересу науки.
3 Навіть найпрофесійніші Історики, люди почасти тенденційні і їх висновки будуть завжди йти у звязці з їх особистими поглядами.

Думаю в медіа епоху «тепличні умови для вироблення курсу суспільного примерення» мають творити «медійники» та політехнологи…
Святослав Вишинський
Гуманітарії і в найбільш широкому сенсі не мають впливу на сучасне суспільство як таке, не тільки українське, на відміну від мас-медіа. Проте проблема полягає в тому, що державний суверенітет вимагає певного національно-історичного міфу, в т.ч. персоналізованого втілення цього міфу (ідеалізованих історичних фігур). Формування такого міфу в Україні вкрай проблематичне на тлі історії XX ст., тому більш коректним був би поворот у віддаленіше минуле зі зняттям акцентів на II Світовій війні. Велика Вітчизняна війна стала націотворчим міфом СРСР («советский народ»), якого більше не існує, тому протиставлення йому національного українського міфу саме в ключі подій 1920-1950-их рр. є завідомо програшним, оскільки навпаки стимулює те, що має бути ігнороване. З іншого боку, потрібно задатись питанням про адекватність національних міфів як таких на етапі пост-історії.
Юлия Григорьева
«Нульовий варіант» був би найкращим вирішення цього необдуманого вчинку пана Ющенка.

А взагалі, просто набридло постійне перекручування і переписування історії. Маніпулювання історичними подіями та персоналіями для створення певних ситуацій в політиці сьогодення! Тим більше таке невміле. Бо те, що в останній момент зробив Віктор Андрійович не приніс користі нікому… і навіть йому самому суттєвих бонусів не додав. Але цим вчинком він звів лобами:
1. Росію та Україну;
2. схід та захід нашої неньки України.
Хіба в нас немає проблем, щоб ще й штучно їх створювати?
Годі вже переписувати історію! Бо вже не знаєш хто герой, а хто злочинець і чому вчити дітей. Як Ви зможете пояснити малечі чому вчора то була людина, на яку слід рівнятися, а сьогодні просто зрадник і навпаки?
Ігор Гамаль
В народу, який не шанує своїх героїв, немає майбутнього!
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте