Мовчання ягнят

Відповідаючи самому собі на питання, що ж є українська держава? Я, багато років,віриву теплі і позитивні парадигми (якщо до такого «гадкого» слова, як парадигма взагалі можна додавати хоч якісь епітети). Десь на першому курсіуніверситету,я дізнався, що правовадержава має будуватися на стримуваннях і противагах, контролі за владою, на силі Закону, на правоохоронних органах, які охороняють кожного. Вірив я в це і в 2004-10 роках, коли мав надію на громадянське суспільство, яке діє на засадах самоорганізації і громадянської позиції, тримає владу за яйця, не дає їй дерибанити і порушувати закон, активно захищає свої права та права інших людей, які називають себе українцями.
Сьогодні єдине слово, яке  спадає на думку коли говориш про українську державу це…
Страх. Що стане завтра зі мною в цій країні? Коли прийдуть за батьком, за мною, за сусідом? Стали очевидними протиріччя між моїми особистими інтересами і політикою, яку уособлює президент Я. Покращення життя вже сьогодні та стабілізець – це Україна напередодні нового 2011 року (або за Г. Дичковською 1937…). 
Дев'ять місяців знадобилося Я. та ко., щоб розвести «українського лоха»: відпрацювати на території всієї України пілотну модель, яку ці хлопці практикували в своїх Макєєвках, Донецьках, Єнакієвах, а заодно – перевірити чи буде український лох опиратися та чинити опір авторизації держави та «реформам». Експеримент для Я. видався вдалим. Суспільство — розчавлене, розчароване,втрачає надію та перейшло в Автономний Режим – де кожен сам за себе.
Опозиція – як пісний борщ, без буряку та сметани – сама назва… не змогла підняти людей на захист їх прав, не допомогла, не зуміла, не схотіла… І взагалі про мертвих говорять, або добре, або нічого.
Я уявляю собі, як би «возрадувалися» українці Сходу та Заходу, коли наш гарант почав би виконувати хоч один з пунктів своєї красивої програми, боротися з корупцією, долати кризу… а так – брехня!
За що його поважати? Цей чоловік позбавляє мою країну самостійної політики, перетворює у шістку  Росії, впроваджує в Україні тоталітарний репресивний політичний режим, де владу кооптували кримінальні авторитети та пристосуванці, знищує конкуренцію в усьому:тепер кращих призначають і ці призначенці, як монголо-татари прихватизують все, що лише можливо.
Це важко признавати, але майже кожен 50тий українецьвиявився зрадником. Саме зрадники — «тварі дрожащіє» стали каркасом бандитської влади. Це вони фальшували вибори, знімали кандидатів, тиснули на всіх — від директора заводу до сільського бібліотекаря, заради самозбереження та виживання будь-якою ціною при новій бандитській владі. Саме вони – ті ягнята, яким сам Бог велів мовчати…

15 коментарів

Роман Жахів
Ця неоколонія, не є українською ні за формою, ні за суттю…
Михайло Шморгун
Головне знати на чиїй ти стороні, тепер український світ знову став чорно-білим.
Роман Жахів
Він таким був завжди. Або ти з Богом, або з Сатаною — Tertium non datur. Немає проміжного стану.
Михайло Шморгун
Цікаво, що буде з пристосуванцями при Україні без Януковича? Може вже нарешті перестанемо на них спиратися і спробуємо творити свій власний, несовєцкий досвід? Варто пробувати і за це поборотись…
Галина Дичковська
Кожен 50-й зрадник, це надто оптимістично))). Хто памятає радянські часи, знає (чи здогадувався), що на КОЖНУ студентську групу було від 2 до 5 «стукачів», чи то, пак, сексотів. Якщо прийняти, що група мала в середньому 25 чоловік, то порахуйте:))).
Стосовно творення власного досвіду — певно давно пора… Щоб не було запізно…
Ігор Гамаль
Цікаво що у 2004 році Ю і Т кричали що пересадять всю цю компашку, а на практиці вийшов великий «пук в муку». А прийшов Я. і мовчки робить свою чорну справу…
Михайло Шморгун
В тому то і справа, що чорну… Коли це чорне не зачепить тебе особисто, то можна сказати, ну тай що, бути байдужим, але коли ти відчуваєш у собі небажання бути таким як Я. і ко. то важко не зтикнутися з прес-машиною, яка тебе знищує просто за те, що ти проти «Нового курсу».
Виходиш на вулицю і відчуваєш, що щось змінилось на гірше, всі декорації вроді незмінні, але дихати важко від несвободи…
Володимир Антонюк
Ну, прекрасно. Все зрозуміло. Далі що? Вот мені особисто сильно цікаво — чи надіявся хтось, що людина з двома кримінальними судимостями, без освіти і чисто-конкретним теперішнім (Мижигірря, Сухолуччя і...) буде справді діяти інакше? Хоча… Моя дальня родичка лежала в лікарні в палаті з МОЛОДОЮ панянкою з Молниці (це там Жар за главного). І під час однієї розмови вона реально видає фразу:«Он (Януковощ) прієзжал в наш манастьірь і мьі думалі, что он наш і нє отдаст нас АМЕРІКЄ. Патамуша, єслі бьі Тімошенко прішла к власті, то нас бьі точно отдалі Амєрікє». Тут є що коментувати? Село Молницю мали передати в США ;) Усю разом. Але Януковіч врятував. Цій жіночці рочків 25-27. Так, можливо, не нада сільно паритись — цьому народу справді потрібен президент-злодій, і місцеві очільники з далеко не блискучою репутацією?.. Га? ;)
Михайло Шморгун
Справа не в президенті, тимошенко була б не набагато кращою. Тут скоріше варто задуматися про наслідки, та планувати нову країну… без Януковича та з найменшою кількістю совків…

Я впевнений, що байдужість це не вихід. Вихід — це створення майданчиків для діалогу, незалежно від влади, робота над альтернативними підходами до вирішення проблем, в кінці кінців банальна самоосвіта — це все нові можливості побороти організовану злочинну владу!
Володимир Антонюк
я ж не стверджую, що Тімошенко — багіння. І ми взагалі не повині любити політиків як таких. Ми їх наймаємо, вони нас або задовольняють, або ідуть в… межигіря. Але якось у Вас в абзаці прямий конфлікт — «байдужість не вихід»...."«банальна самоосвіта — вихід».Якось воно розриває мозок.
Михайло Шморгун
Хто не вірить в Україну без Я. та/або не готовий боротися за неї активно, має два варіанти дій.

Перший — стати «одним з них» і нищити тих, хто боротиметься. Другий — підтримувати хоча б пасивно (словом, коштом, голосом на виборах) тих, хто боротиметься активно. Самоосвіта — це боротьба з «совком у собі». Той хто робить свій вибір усвідомленно — уже не совок. Сумніваюсь, що якби вибирали дійсно кращого і достойнішого з поміж кандидатів, усвідомлено, без впливу ЗМІ, власної зацікавленості то ці два персонажа наврядче б зустрілися б у 2 турі. Тож ніякого конфлікту, революція це якісний ривок, самоосвіта дає якість. Тож прошу не розривайте мозок «по пустякам» ( вибачте за дєрзость:))
Надія Вірна
Михайле! яка самоосвіта може бути у людей, котрим все, окрім власної сім"ї, кишень, байдуже. вони ж не думають, що коли у сусіда забрали бізнес, наступним буде він. Більшість ж любить цей «стабілізець». обирає до місцевих рад «бєлих», «зєльоних» тощо, а то й взагалі чхати хотіли на політику і просто не ходять на вибори. де там самоосвіта? головне, про що більшість думає — це самозбереження.
Михайло Шморгун
Ви особисто можите це змінити — через професійні, чесні і відверті статті в «Часі».
Володимир Антонюк
Дєрзі, і ніколи за це не вибачайся ;). А то, панімаєш… З Новим роком! ;)
Максим Пансик
Tertium non datur — ще із студентських років це одна із моїх улюблених фраз латиною. А «Мовчання ягнят» — класика. І дійсно, або ти підтримуєш, або ти проти. Зайнявши позицію «мовчазних ягнят», люди вважають, що зайняли третю позицію, нейтралітет. Парадокс — третього не дано. Або ти «загарбник», або ти «повстанець». Мовчиш — ягнятко, а воно, вибач, провіант для однієї із сторін.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте