До побачення - євробачення, євробачення - допобачення!

Доморощеним грантоїдам та бездумним борцям за ідею тепер жиється нелегко… Нема ні грантів, ні ідеї! Можна сказати, що об'єктність української держави стала кричущою. Тому пята колона «зрадницької нової еліти», що повинна була виховати Європріоритет у зовнішніх відносинах уже непотрібна, бо є більш реальні механізми, як контролювати та управляти державою. Зрадницьку молоду еліту не треба тепер возити по брюселям і страсбургам… Тепер легше вкладати гроші в контрольований хаос — неважливо хто переможе, все одно правлячий клас буде залежним та контрольованим.

Сьогодні в Україні проглядаються два гравці, що планують здійснити дестабілізаційний сценарій — це США, з Днями гніву, Данилюками та іншими. Та Російська федерація, що просуває двостяжність та, паралельно, рух Вперед, з новим лідером — Королевською… Обидві наддержави прагнуть повалити режим Януковича, який, поза своєю волею, став найбільшим патріотом нашої держави, що зберігаючи свою владу — боронить національні інтереси.

Проте одне геополітичне звершення таки сталося, Європейський союз відмовився від участі в конкурентній боротьбі за Україну… Не до того… Тому європейський проект в Україні можна вважати закритим. Євробачення — допобачення, допобачення — євробачення…

6 коментарів

Володимир Антонюк
А чи боролася Україна за Європейський союз? Вибачте, це кому більше треба — нам чи їм? Якщо українцям подобається жити в країні з режимом бандитів і хамів — то де в цьому вина Євросоюзу?
Михайло Шморгун
Справа не в тому… Україна — не гравець, а мяч. І вина в тому, що ми змирилися з роллю мяча лежить на Ющенку, Тимошенко і Януковичу персонально… Один не зміг, друга не схотіла, третій не розуміє ньюансів. Здобуття субєктності в міжнародних відносинах це була національна ідея для країн, що швидко змінювалися від Сингапуру Лі Куан Ю і до Грузії Саакашвілі. Національна українська еліта — вершник без голови, що мчиться в невідомому для всіх напрямку. Винні всі і ми в тому числі. Хто буде ситуацію змінювати? не знаю… покищо це робить тільки час…
Володимир Антонюк
Націонацьна? українська? еліта? — аксюморон. Табачнік і Азаров? Тут не вершник без голови — тут і кінь без голови та інших частин, що відрізняють коня від мула. Коротше, сумне і страшне видовище.
Михайло Шморгун
Ви плутаєте політичне і національне…

Якщо політичного у нас було багато, різного і дуже часто. То національного, крім помаранчевої революції у нас не зявилось. Держава з навіженою швидкістю «проїдає» те, що було збудоване батьками і дідами. Свого не зявилося… Проте шароварщина ( вишиванки там..., віра в політичних вождів ) інші нещирі речі — говорять про небажання людей, що назвалися елітою змінювати Статус Кво. І ви, як бувший депутат обласної ради, не змінили ситуацію, і я, як студент… Проте питання не в тому — зовнішньополітична коньюктура не на нашу користь і цілком можливий розкол цієї держави на два утворення ( проте від цього нічого, в плані субєктності мислення радикально не зміниться )
Роман Жахів
«Кінь і без вершника — залишається конем, а от вершник без коня...» (Stanis?aw Jerzy Lec)
Богдан Бойко
Міша ти нє прав...)))
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте