Темна сторона виборів... Як ЦЕ насправді робиться...
Сила існуючого в країні режиму – контрольована корупція.
В Україні вибори «робляться» абсолютно закрито від суспільства, якому показуються лише фантики і рекламну картинку.
Реальний механізм формування списку в таких умовах виглядає приблизно так: Існує лідер, що є партійною обгорткою і головним брендоносцем. Кожен партійний лідер має 2-5 груп так званих рішал, які мають прямий доступ до Лідера і можуть вплинути на його рішення. Зокрема щодо включення тієї чи іншої людини у список чи на округ. Ці рішали є особисто віддані лідеру і їх вплив залежить від того, наскільки Самому Лідеру комфортно спілкуватися і вести справу з Рішалою…
Перед виборчою кампанією розпочинається внутрішньопартійна боротьба рішал, які стараються провести якомога більше особисто відданих собі людей у список і на округа… Основну роботу виконує один з рішал, який переміг у «внутрішньопартійній війні». Він вибудовує основний штаб, назначає керівників кампанії в регіонах, підтягує політтехнологів і найголовніше – займається збором коштів для проведення виборчої кампанії… Основна сума, що йде на утримання штабів і партійної структури — це чорний нал, який не оподатковується і походження цих грошей є породженням «чорної» економіки. Вся сума – ділиться на частини і виставляється кандидатам у депутати, зачасту з дельтою, яка забирається самим рішалою.
Фактично ми отримуємо – корупцію в чистому вигляді, де система індивідуальної відданості є більш важливою, за особисті і моральні якості кандидата… Корупція, непотизм, і весь бруд, і все зло, на яке лише спроможні люди, стаються за такої системи.
Отримуємо цікаву ситуацію. Обирати на цих виборах прийдеться між Садистською владою і Садомазохістською опозицією, які працюють за однією і тією самою схемою («алгоритмом рішал») де остаточне рішення залежить від одного-двух людей, зачасту некомпетентних, полуграмотних дебілів.
В Україні вибори «робляться» абсолютно закрито від суспільства, якому показуються лише фантики і рекламну картинку.
Реальний механізм формування списку в таких умовах виглядає приблизно так: Існує лідер, що є партійною обгорткою і головним брендоносцем. Кожен партійний лідер має 2-5 груп так званих рішал, які мають прямий доступ до Лідера і можуть вплинути на його рішення. Зокрема щодо включення тієї чи іншої людини у список чи на округ. Ці рішали є особисто віддані лідеру і їх вплив залежить від того, наскільки Самому Лідеру комфортно спілкуватися і вести справу з Рішалою…
Перед виборчою кампанією розпочинається внутрішньопартійна боротьба рішал, які стараються провести якомога більше особисто відданих собі людей у список і на округа… Основну роботу виконує один з рішал, який переміг у «внутрішньопартійній війні». Він вибудовує основний штаб, назначає керівників кампанії в регіонах, підтягує політтехнологів і найголовніше – займається збором коштів для проведення виборчої кампанії… Основна сума, що йде на утримання штабів і партійної структури — це чорний нал, який не оподатковується і походження цих грошей є породженням «чорної» економіки. Вся сума – ділиться на частини і виставляється кандидатам у депутати, зачасту з дельтою, яка забирається самим рішалою.
Фактично ми отримуємо – корупцію в чистому вигляді, де система індивідуальної відданості є більш важливою, за особисті і моральні якості кандидата… Корупція, непотизм, і весь бруд, і все зло, на яке лише спроможні люди, стаються за такої системи.
Отримуємо цікаву ситуацію. Обирати на цих виборах прийдеться між Садистською владою і Садомазохістською опозицією, які працюють за однією і тією самою схемою («алгоритмом рішал») де остаточне рішення залежить від одного-двух людей, зачасту некомпетентних, полуграмотних дебілів.
1 коментар