До останнього провокатора...
Був я на організованому «Свободою» мітингу на захист мови в Чернівцях… Три маленькі рефлексії...
1) Якщо хочеш щось просрати — доручи це опозиції, вона зробить це з пафосом… На захист мови було змобілізовано всю буковинську опозицію. Окупували місце під ОДА «об'єднані» + Удар і деякі інші. При чому «політбюро» гарно розташувалось в тіні будівлі, а «прімкнувшиє» до них партійні маси залишились під пекучим сонцем і танули, як пломбір, слухаючи пафосну беззмістовність своїх політичних провідників. Провідники прийшли з одним великим прапором (державним) і багатьма партійними. Державний прапор тримали депутати обл.ради і партфункціонери середнього щаблю. Лідери — стояли на східцях ОДА. Вони «віщали» про вищі цінності, бл.дство влади, про своїх героїчних лідерів, які ТАМ, видей, шос робля історичне...
2)… а далі на мітинг Прийшла колона свободівців. Весело так пройшла, з музикою ))) Під барабани, на імпровізовану сцену увірвався Назар, який своєю раптовою «зявою» налякав опозиційних партбосів більше ніж табачнікіколєснічєнкизазаровими… Коротше — Назар там також, щось пафосне і веселе говорив. Люди веселіше і гушніше гукали «Героям Слава»… Так само швидко, не застоюючись серед Вождів і провідників, Назар зник. Натомість я підійшов до Володі (буковинського «терориста», а по-сумісництву керівника прес-служби одної з партії...) і спитав — "і як тобі це все «грання?», Володя знизав плечима, сказав, щось типу «подивимось як воно буде» і пішов собі далі...
3)… ПРОВОКАТОР. Десь посеред дійства, на східці ОДА вибіг чоловік у вишиваних строях… «Люди!!!» (крикнув на все горло він) «Опустіть партійні прапори, а підніміть Державний!» Я добьюся того, що Ви свої прапори опустите! (крикнув він у сторону політичних Вождів, які як один відповіли -) «ПРОВОКАТОР»… Досвідчений Петро Дмитрович (редактор газети Час) сказав інше — «це не провокатор!», але один з лідерів опозиції, що тримав мікрофон був невблаганний — «це влада напевне… почав він і закінчив жорстким, як постріл в голову — »ГЕТЬ"!.. «Провокатора» уже ніхто не слухав — «партійні прапори нас ділять, ми так нічого не доб'ємось… Нас розводять!» (кричав він, проте було вже пізно...).
Далі пішов маленький «екшн»… Вирвавши партійний прапор з рук розгубленого активіста, «провокатор» зійшов зі сходів «до людей»… Проте це була його помилка, з правого боку налетіла «бойова партійна одиниця №1» (системи бабушка), з прискоренням гідним адронного колайдера, вона штовхнула і ледь не збила з ніг «Провокатора»… Продовжуючи штовхати його, вона дотисла «гідру» до «бойової владної одиниці №2» (міліціонера), який вирішив присікти революцію накорню… Продовжуючи кричати «опустіть партійні прапори, Люди!», «провокатор» був відтиснутий до край сходів де на нього вже чекали «бойові одиниці №3і №4» з прапорами… Відчуваючи історичний момент, я згадавши свої мінімальні навики охоронця, нейтралізув «активну бойову одиницю», шляхом мінімальної фізичної дії… давши можливість «провокатору» поспішно відійти з міліцією на «приватну бесіду»...
Один з шановних журналістів, пан Юрій, мене запитав, чи бува це я не привів того чоловіка? Похитавши головою, я почимчикував далі, почувши навздогін — «а він дійсно правий...»
Загалом «провокатор» — це чоловік з Вижницького району, українець, борець за незалежність, правозахисник, пан Олександр Милокум… На жаль, панове опозиційні лідери його не знають (окрім Петра Кобевка, який знає майже все :) !), бо він дерибаном не займається, до партій не належить і не за бабки, а просто так любить і переживає за свою державу...
Думаю, загалом, можна мітинг охарактеризувати тезою — «Поки не вмер останній „провокатор“, я знаю, моя держава буде існувати...»
1) Якщо хочеш щось просрати — доручи це опозиції, вона зробить це з пафосом… На захист мови було змобілізовано всю буковинську опозицію. Окупували місце під ОДА «об'єднані» + Удар і деякі інші. При чому «політбюро» гарно розташувалось в тіні будівлі, а «прімкнувшиє» до них партійні маси залишились під пекучим сонцем і танули, як пломбір, слухаючи пафосну беззмістовність своїх політичних провідників. Провідники прийшли з одним великим прапором (державним) і багатьма партійними. Державний прапор тримали депутати обл.ради і партфункціонери середнього щаблю. Лідери — стояли на східцях ОДА. Вони «віщали» про вищі цінності, бл.дство влади, про своїх героїчних лідерів, які ТАМ, видей, шос робля історичне...
2)… а далі на мітинг Прийшла колона свободівців. Весело так пройшла, з музикою ))) Під барабани, на імпровізовану сцену увірвався Назар, який своєю раптовою «зявою» налякав опозиційних партбосів більше ніж табачнікіколєснічєнкизазаровими… Коротше — Назар там також, щось пафосне і веселе говорив. Люди веселіше і гушніше гукали «Героям Слава»… Так само швидко, не застоюючись серед Вождів і провідників, Назар зник. Натомість я підійшов до Володі (буковинського «терориста», а по-сумісництву керівника прес-служби одної з партії...) і спитав — "і як тобі це все «грання?», Володя знизав плечима, сказав, щось типу «подивимось як воно буде» і пішов собі далі...
3)… ПРОВОКАТОР. Десь посеред дійства, на східці ОДА вибіг чоловік у вишиваних строях… «Люди!!!» (крикнув на все горло він) «Опустіть партійні прапори, а підніміть Державний!» Я добьюся того, що Ви свої прапори опустите! (крикнув він у сторону політичних Вождів, які як один відповіли -) «ПРОВОКАТОР»… Досвідчений Петро Дмитрович (редактор газети Час) сказав інше — «це не провокатор!», але один з лідерів опозиції, що тримав мікрофон був невблаганний — «це влада напевне… почав він і закінчив жорстким, як постріл в голову — »ГЕТЬ"!.. «Провокатора» уже ніхто не слухав — «партійні прапори нас ділять, ми так нічого не доб'ємось… Нас розводять!» (кричав він, проте було вже пізно...).
Далі пішов маленький «екшн»… Вирвавши партійний прапор з рук розгубленого активіста, «провокатор» зійшов зі сходів «до людей»… Проте це була його помилка, з правого боку налетіла «бойова партійна одиниця №1» (системи бабушка), з прискоренням гідним адронного колайдера, вона штовхнула і ледь не збила з ніг «Провокатора»… Продовжуючи штовхати його, вона дотисла «гідру» до «бойової владної одиниці №2» (міліціонера), який вирішив присікти революцію накорню… Продовжуючи кричати «опустіть партійні прапори, Люди!», «провокатор» був відтиснутий до край сходів де на нього вже чекали «бойові одиниці №3і №4» з прапорами… Відчуваючи історичний момент, я згадавши свої мінімальні навики охоронця, нейтралізув «активну бойову одиницю», шляхом мінімальної фізичної дії… давши можливість «провокатору» поспішно відійти з міліцією на «приватну бесіду»...
Один з шановних журналістів, пан Юрій, мене запитав, чи бува це я не привів того чоловіка? Похитавши головою, я почимчикував далі, почувши навздогін — «а він дійсно правий...»
Загалом «провокатор» — це чоловік з Вижницького району, українець, борець за незалежність, правозахисник, пан Олександр Милокум… На жаль, панове опозиційні лідери його не знають (окрім Петра Кобевка, який знає майже все :) !), бо він дерибаном не займається, до партій не належить і не за бабки, а просто так любить і переживає за свою державу...
Думаю, загалом, можна мітинг охарактеризувати тезою — «Поки не вмер останній „провокатор“, я знаю, моя держава буде існувати...»
0 коментарів