Опозиція і внутрішньовидова боротьба…

Українська владна машина в короткий строк досягла бажаного результату.Створила жорстку, лояльну до себе управлінську вертикаль, перепрофілювала на свою користь основні фінансові потоки, добилась вигідної для себе зовнішньополітичної коньюктури, підпорядкувала собі більшістьв парламенті, переорієнтувала на себе судову гілку влади. Сильно? А шо ще будедалі!
Чому так швидко їм «Це» вдалося? Відповідь одна – вони, в свій час, витримали міжвидову боротьбу. Будучи опозицією в своїх «Кінгстонах» — бандитському світі та бюрократичному анклаві вони пройшлися танком по своїх ворогах-опонентах. Тепер «Переможці»  створюють умови характерні для  їх буремної юності  своїм опонентам. Все правильно: «Той хто бажає стати Лідером, повинен пройти шлях Лідера»… 
Хто пройде цeй шлях внутрішньовидової боротьби  з нинішніх лідерів опозиції? Шанси у всіх основних гравців поступово вирівнялись. Боротьба за МОЖЛИВІСТЬ творити «Україну без Януковича» відбувається саме зараз. Безсистемність і безпорадність опозиції  лише ширма, насправді, рано чи пізно маятник колихнеться в іншу сторону,  з’явиться новий лідер, який стане системним ворогом  та в підсумку стане «альфою та омегою»  нової української влади.
«Правий»
Олег Тягнибок. Сильний, вольовий лідер ВО Свобода. Він володіє ораторським мистецтвом, чималою харизмою, та «підкупає» своєю риторикою про національну ідеєю. Тривале позапартійне існування призвело до створення нового (до певної міри унікального) для України формату партії пана Олега. Свобода – це партія піару і  малих організованих груп. Нестримна громадянська активність призводить до того, що рейтинг Тягнибока напряму залежать від «ефекту присутності» в інформаційному полі на державному і регіональному рівнях. При цьому головним негативом його, являється відсутність підготовлених людей (т.зв. «команди»), які мають досвіду ефективного керування. Хоча,  взагалі, пан Олег має всі перспективи стати новим українським опозиційним лідером. Права ідея може стати панівною при самих поганих сценаріях розвитку подій в нашій державі…
«Підбита льотчиця»
Юля Тимошенко. Круте електоральне піке ЮВТ ще не є аксіомою. Ще рік тому, маючи змогу стати Президентом України, ЮВТ не планувала наразі боротися за право стати лідером опозиції. Перевагами її є наявність власної фантастичної харизми, серйозної організаційної складової партії Батькивщмна, великої кількості людей орієнтованих особисто на ЮВТ (т.зв. Електоральне ядро), потужний фінансовий і піарний ресурси.  Негатив — наявність великої кількості випадкових (і глибоко невипадкових… ) людей у  керівництві партійної структури ЮВТ в центрі та на місцях, а також неможливість на даному етапі самоочищення команди від випадкових пошуковувачів власних інтересів за рахунок партії і ЮВТ «лічно»… Юлія Володимирівна може створити чергове диво і мов фенікс з попелу знову зійти на політичний олімп, або як підбитий льотчик камікадзе збити ворожий флагманський корабель…
«Вічний революціонер»
В’ячеслав Кириленко – напевне один з найбільш досвідчених політиків в історії незалежної України. Він особисто боровся за незалежність України «на граніті», «на майдані» і  нині продовжує свою боротьбу в опозиції. Маючи невеликі фінансові ресурси, Кириленко має змогу на власному авторитеті об’єднати ідейних людей, та досвідчених партфункціонерів. Недоліком являється відсутність нових ідей та конструктивної парадигми, яка могла б розбавити образ вічного революціонера.
«Мойсей»
Віктор Ющенко.Лідер нації, що став її прикрістю… Він все ще має право на лідерство в опозиційних рядах. З кожним днем його діяльність буде переосмислюватися, емоційні  висновки про його працю на посаді Президента відійдуть у минуле… Його бажання повернутися в українську політику і заново пройти «Мойсеїв шлях» може стати вдалим… теоретично.
«Молодий буковинець»
Арсен Яценюк. Наймолодший і найамбіційніший претендент. До переваг Яценюка можна віднести шикарний проект «Школа Влади», який на постійній основі навчає і стимулює до інтелектуальної праці членів своєї партії, тобто люди котрі підуть за ним у владу будуть мати багаж напрацювань та зможуть деякий час його використовувати…Арсен Яценюк має право на помилки, але щодень далі борючись за лідерство в опозиції цих помилок має ставати все менше.
«Професіонал»
Анатолій Гриценко. Власне лише особистий професіоналізм, чесність і послідовність роблять число його прихильників більшим і більшим, оскільки, саме АСГ єдиний політик до якого немає ЖОДНИХ претензій. Наявність підтримки найсильнішого аналітичного центру України, та вчасних, пасіонарних та актуальних рішень по найнагальніших питаннях українського сьогодення викликають повагу, як серед лідерів опозиції, так і серед владних державців. Основною його проблемою (ачи перевагою?)являється відсутність фінансових надходжень з неоднозначних джерел. Гриценко вийшов на довгий шлях і дивлячись на його рішучість віриш — шанси на лідерство в опозиції у нього є…
«Професор Моріарті»
Віктор Балога. Один з лідерів поміркованої опозиції. Не домовившись з владою, Балога зайняв оборонну позицію і почав кулуарні процеси, щодо можливої координації дій проти влади (знаходячись у фарватері влади). Його політична партія Єдиний Центр стала одною з найсильніших і найорганізованіших проектів, але втративши джерела фінансування і політичне протекторство, почала розвалюватися. При цьому шанси стати лідером опозиції в нього є. Майстра кулуарних домовленостей – можливо саме його чекає перемога у внутрішньовидовій боротьбі?..
Велика надія на закони природи… Нехай у (чесній?) міжвидовій боротьбі переможе сильніший...