Влада Vs Громадяни. Діалог (не) можливий
Текст виступу на круглому столі «Налагодження ефективної взаємодії влади та громадськості в Чернівецькій області»…
Хотілося б свій короткий виступ розділити на дві частині. У першій частині я спробую показати своє бачення Системних проблем взаємодії влади та громадськості на Буковині у другій – окреслити деякі можливості та перспективи, які відкриває правильна комунікація для влади і громадян.
Спершу про проблемні моменти, без вирішення яких — про ефективну взаємодію влади і громадськості на Буковині можна буде говорити тільки, теоретично…
1) В Україні (поки що) не склалась традиція Такої комунікації, де громадянин виступав би рівною стороною у дискусії з владою. Буковина не є винятком. Сигнали в системі влада–громадяни мають односторонній напрям. Месиджі, які посилає влада не викликають жодної, окрім негативної реакції громади. Фактично відбувається ізоляція громадян від месиджів влади. І якщо б це стосувалося тільки Партії регіонів, то мені було б наплювати, але на жаль – цю системну проблему доведеться вирішувати будь-якій команді, яка буде виконавчою владою, оскільки без взаємодії влади і суспільства неможливі будь-які реформи і системні зміни в державі… Формальними змінами справу не вирішиш, необхідна політична воля, реальне наближення до людей та мінімізація агітаційно-політичної складової в комунікаціях, зокрема між місцевим самоврядуванням Буковини та громадянами.
2) Стійкий негативний образ влади – друга системна проблема.
Кожна – навіть позитивна дія, сприймається у ЗМІ та неформальній комунікації людей через призму існуючого негативного образу Влади. Навіть попри моє особисте негативне ставлення до пануючої Партії, варто наголосити на тому, що Ця проблема не залежить від кольору влади. Це є ознакою неефективної комунікації. Однаразової дії для вирішення цієї проблеми не вистачить, тут необхідний цілий комплекс заходів та позитивних сигналів у різних сферах життя. Перш за все економічних… На регіональному рівні це зробити трохи легше…
3) Третьою системною проблемою, на мій погляд є. Відсутність чіткого розмежування в інформаційній сфері комунікаційної політики місцевого самоврядування, та виконавчої влади області.
Місцеве самоврядування має більше можливостей для налагодження ефективної комунікацій з громадянами. Фактично - чітка інформаційна політика органів місцевого самоврядування сьогодні не орієнтована на реальні проблеми громадян, вона є вторинною і сервільною по відношенню до інформаційної політики виконавчої влади. Ця комунікація не викликає довіри у громадян, оскільки у ній присутній політичний момент, який вносить односторонній, пропагандистський сигнал, з метою переконати в правильному політичному курсі правлячого класу… Для такого рівня комунікації громадянин не має особливого значення, оскільки його задача – лише приймати інформацію.
Вирішенням цього питання могло б стати — розведення цих двох гілок комунікації, що дозволять принаймі місцевому самоврядуванню налагодити більш тісні комунікації з громадянами, максимально зменшивши політичну складову в месиджах та намагаючись дослухатися до зворотного зв’язку від буковинців.
4) Четверта системна проблема – це Перманентна інформаційна війна між владою і опозицією, яка відриває Політиків, які приймають рішення (як у владі, так і в опозиції), від реального суспільства, від його проблем.
За політичною боротьбою – нівелюється суть і влади і опозиції, втрачається зв’язки з громадянами і дискурс владо-опозиційний стає важливіший за зв'язок з громадянами.
Підміна понять приводить до того, що і влада, і опозиція стають не потрібною громадянам, які замикаються на власному дискурсі. Цей дискурс – виживання…
Інформаційна війна між владою і опозицією може привести до того, що влада і опозиція просто не будуть потрібні пересічним буковинцям і якщо їх разом в один момент не стане – всім стане тільки легше…
5) Відсутність і страх прямої комунікації з громадянами…
Сучасне суспільство дало представникам влади і громадянам площадку для пошуку спільних точок дотику. Цей інструмент — Соціальні мережі. Влада їх боїться їх як чорт ладана… Хоча побутує думка, що соц… мережі — це опозиційний простір, але насправді, це місце для діалогу з активною частиною громадян, та можливість більш адекватно дивитися на речі та миттєво отримувати інформацію…
Фобії влади, мали б зникнути, при вивченні позитивного досвіду владних інститутів інших країн та вмінні використовувати БУДЬ-ЯКУ інформацію собі на користь.
Соціальні мережі формують образ людини, а не чиновника… Реалії кажуть, що люблять людей, а чиновників тихенько ненавидять…
6) Остання системна проблема, на яку хотілось звернути увагу – це практична Відсутність кадрів, що адекватно сприймають інформаційне суспільство, реалії та можливості, яке воно відкриває.
Практичним наслідком цієї проблеми є Асубєктність ( або простими словами, «сірість», запопадливість, безініціативність ) каналів комунікації, що співпрацюють з владою, або тією чи іншою мірою від неї залежать.
ОДТРК, районні газети, радіомовлення — подають інформацію максимально поблажливо, уникають гострих тем і дискусій … Пояснення – політична за ангажованість, запопадливість і залежність отримання коштів не від якості матеріалів, а від від сервільності і прогином перед владою.
Це неефективне використання ресурсів, симуляція суспільної дискусії, наявність неадекватних часу людей, що не розуміють значимості правильної комунікації
Тепер – про можливості
Можливості …
1) Набуття суб’єктності в зв’язках з громадськістю.
По простому… Кожна ефективна влада повинна шукати нові можливості залучати громадян до спільної діяльності , в першу чергу це стосується місцевого самоврядування до вирішення місцевих питань …
Для цього потрібна а) політична воля влади, б) успішні приклади взаємодії в) отримання спільних результатів влади і громадянського суспільства.
2) Використання системи міфів Буковинського краю, для налагодження зв’язків з громадськістю та мобілізації соціального капіталу.
Наявність міфів – це безперечний плюс, який може стати комунікативною фішкою. Звичайно ж, обов’язковою умовою є використання міфів у комунікації без політичних гасел і провладного агітпропу …
Головним позитивом міфу є можливість залучення громадян до спільних цілей на основі поза політичної мотивації.
3) Ще однією можливістю яку відкриває інформаційне суспільство … є оптимізація існуючих механізмів комунікації з громадянами.
Для цього потрібні яскраві приклади ефективності цих механізмів. Зокрема для Буковини це - А) Громадські Ради при всіх адміністраціях, та радах, які не мали змоги вирішити жодної суспільної справи, хоча саме цей механізм міг би гасити більшість конфліктів влади і суспільства, стати третейським суддею, місцем вироблення компромісних рішень. Цей механізм не використовується… чому? питання до органів місцевого самоврядування та владної вертикалі …
б) Комунальні газети ( районки) … Здатні стати місцем для прямої комунікації громадян, які можуть допомогти в першу чергу місцевому самоврядуванню виконувати його повноваженні вказуючи на дійсно важливі та болючі для громади проблеми
в) Механізм прямих Зустрічей . Прямі, публічні зустрічі та обговорення варто проводити за мінімальної ініціативи людей, перед вирішенням суспільно важливої проблеми, для збору інформації про нагальні проблеми.
4) Соціальні мережі – прямі комунікації з громадянами. Попри негативне поле – стартові можливості у всіх учасників рівні. Для «входу» не треба великих ресурсів для цього необхідна – політична воля, правильні сигнали ( а) бажання співпрацювати, б) можливість співучасті кожного бажаючого, до місцевої політики в) і найголовніше — можливість ширше розкрити індивідуальність та вийти за рамки нав’язаних ярликів )
( Досвід прямої комунікації з громадянами був правильно вибудований під час кампанії мера Сторожинця Миколи Карлійчука ( на той час голова РДА ) 2008 року. Він вибудовував свою кампанію на прямих зустрічах з виборцями, на діалозі з людьми. Результатом кампанії стала не лише перемога кандидата, а й вибудована система неформальних зв’язків, які залишилися на довший час і перейшли в розряд міфів про доброго господаря. Цей міф виконує позитивну функцію — 1 створює довірливі відносини між мером і громадянами 2 не дозволяє відходити політику від обіцянок … ) Правда – (доправди) мер важливість цієї комунікації не зрозумів і зараз нею не користується. Але факт правильної комунікації є … Те саме можна сказати про методи ведення комунікації екс-мера Чернівців Федорука.
Вдалим прикладом ведення політиком свого профілю в соціальних мережах, в області немає, а якщо брати приклад з мера Сум – Мінаєва, який своїм профілем замається сам, без сторонньої допомоги .
Завершуючи, хотілось сказати, що загалом (за моєю думкою) – перспектив для реалізації позитивних нововведень немає до завершення виборчої кампанії …
В незалежності від того, якого кольору буде влада після виборів – системні проблеми по налагодженню комунікацій треба буде вирішувати і ця теза повинна бути одним з головних висновків даного круглого столу.
Дякую за Увагу.
Хотілося б свій короткий виступ розділити на дві частині. У першій частині я спробую показати своє бачення Системних проблем взаємодії влади та громадськості на Буковині у другій – окреслити деякі можливості та перспективи, які відкриває правильна комунікація для влади і громадян.
Спершу про проблемні моменти, без вирішення яких — про ефективну взаємодію влади і громадськості на Буковині можна буде говорити тільки, теоретично…
1) В Україні (поки що) не склалась традиція Такої комунікації, де громадянин виступав би рівною стороною у дискусії з владою. Буковина не є винятком. Сигнали в системі влада–громадяни мають односторонній напрям. Месиджі, які посилає влада не викликають жодної, окрім негативної реакції громади. Фактично відбувається ізоляція громадян від месиджів влади. І якщо б це стосувалося тільки Партії регіонів, то мені було б наплювати, але на жаль – цю системну проблему доведеться вирішувати будь-якій команді, яка буде виконавчою владою, оскільки без взаємодії влади і суспільства неможливі будь-які реформи і системні зміни в державі… Формальними змінами справу не вирішиш, необхідна політична воля, реальне наближення до людей та мінімізація агітаційно-політичної складової в комунікаціях, зокрема між місцевим самоврядуванням Буковини та громадянами.
2) Стійкий негативний образ влади – друга системна проблема.
Кожна – навіть позитивна дія, сприймається у ЗМІ та неформальній комунікації людей через призму існуючого негативного образу Влади. Навіть попри моє особисте негативне ставлення до пануючої Партії, варто наголосити на тому, що Ця проблема не залежить від кольору влади. Це є ознакою неефективної комунікації. Однаразової дії для вирішення цієї проблеми не вистачить, тут необхідний цілий комплекс заходів та позитивних сигналів у різних сферах життя. Перш за все економічних… На регіональному рівні це зробити трохи легше…
3) Третьою системною проблемою, на мій погляд є. Відсутність чіткого розмежування в інформаційній сфері комунікаційної політики місцевого самоврядування, та виконавчої влади області.
Місцеве самоврядування має більше можливостей для налагодження ефективної комунікацій з громадянами. Фактично - чітка інформаційна політика органів місцевого самоврядування сьогодні не орієнтована на реальні проблеми громадян, вона є вторинною і сервільною по відношенню до інформаційної політики виконавчої влади. Ця комунікація не викликає довіри у громадян, оскільки у ній присутній політичний момент, який вносить односторонній, пропагандистський сигнал, з метою переконати в правильному політичному курсі правлячого класу… Для такого рівня комунікації громадянин не має особливого значення, оскільки його задача – лише приймати інформацію.
Вирішенням цього питання могло б стати — розведення цих двох гілок комунікації, що дозволять принаймі місцевому самоврядуванню налагодити більш тісні комунікації з громадянами, максимально зменшивши політичну складову в месиджах та намагаючись дослухатися до зворотного зв’язку від буковинців.
4) Четверта системна проблема – це Перманентна інформаційна війна між владою і опозицією, яка відриває Політиків, які приймають рішення (як у владі, так і в опозиції), від реального суспільства, від його проблем.
За політичною боротьбою – нівелюється суть і влади і опозиції, втрачається зв’язки з громадянами і дискурс владо-опозиційний стає важливіший за зв'язок з громадянами.
Підміна понять приводить до того, що і влада, і опозиція стають не потрібною громадянам, які замикаються на власному дискурсі. Цей дискурс – виживання…
Інформаційна війна між владою і опозицією може привести до того, що влада і опозиція просто не будуть потрібні пересічним буковинцям і якщо їх разом в один момент не стане – всім стане тільки легше…
5) Відсутність і страх прямої комунікації з громадянами…
Сучасне суспільство дало представникам влади і громадянам площадку для пошуку спільних точок дотику. Цей інструмент — Соціальні мережі. Влада їх боїться їх як чорт ладана… Хоча побутує думка, що соц… мережі — це опозиційний простір, але насправді, це місце для діалогу з активною частиною громадян, та можливість більш адекватно дивитися на речі та миттєво отримувати інформацію…
Фобії влади, мали б зникнути, при вивченні позитивного досвіду владних інститутів інших країн та вмінні використовувати БУДЬ-ЯКУ інформацію собі на користь.
Соціальні мережі формують образ людини, а не чиновника… Реалії кажуть, що люблять людей, а чиновників тихенько ненавидять…
6) Остання системна проблема, на яку хотілось звернути увагу – це практична Відсутність кадрів, що адекватно сприймають інформаційне суспільство, реалії та можливості, яке воно відкриває.
Практичним наслідком цієї проблеми є Асубєктність ( або простими словами, «сірість», запопадливість, безініціативність ) каналів комунікації, що співпрацюють з владою, або тією чи іншою мірою від неї залежать.
ОДТРК, районні газети, радіомовлення — подають інформацію максимально поблажливо, уникають гострих тем і дискусій … Пояснення – політична за ангажованість, запопадливість і залежність отримання коштів не від якості матеріалів, а від від сервільності і прогином перед владою.
Це неефективне використання ресурсів, симуляція суспільної дискусії, наявність неадекватних часу людей, що не розуміють значимості правильної комунікації
Тепер – про можливості
Можливості …
1) Набуття суб’єктності в зв’язках з громадськістю.
По простому… Кожна ефективна влада повинна шукати нові можливості залучати громадян до спільної діяльності , в першу чергу це стосується місцевого самоврядування до вирішення місцевих питань …
Для цього потрібна а) політична воля влади, б) успішні приклади взаємодії в) отримання спільних результатів влади і громадянського суспільства.
2) Використання системи міфів Буковинського краю, для налагодження зв’язків з громадськістю та мобілізації соціального капіталу.
Наявність міфів – це безперечний плюс, який може стати комунікативною фішкою. Звичайно ж, обов’язковою умовою є використання міфів у комунікації без політичних гасел і провладного агітпропу …
Головним позитивом міфу є можливість залучення громадян до спільних цілей на основі поза політичної мотивації.
3) Ще однією можливістю яку відкриває інформаційне суспільство … є оптимізація існуючих механізмів комунікації з громадянами.
Для цього потрібні яскраві приклади ефективності цих механізмів. Зокрема для Буковини це - А) Громадські Ради при всіх адміністраціях, та радах, які не мали змоги вирішити жодної суспільної справи, хоча саме цей механізм міг би гасити більшість конфліктів влади і суспільства, стати третейським суддею, місцем вироблення компромісних рішень. Цей механізм не використовується… чому? питання до органів місцевого самоврядування та владної вертикалі …
б) Комунальні газети ( районки) … Здатні стати місцем для прямої комунікації громадян, які можуть допомогти в першу чергу місцевому самоврядуванню виконувати його повноваженні вказуючи на дійсно важливі та болючі для громади проблеми
в) Механізм прямих Зустрічей . Прямі, публічні зустрічі та обговорення варто проводити за мінімальної ініціативи людей, перед вирішенням суспільно важливої проблеми, для збору інформації про нагальні проблеми.
4) Соціальні мережі – прямі комунікації з громадянами. Попри негативне поле – стартові можливості у всіх учасників рівні. Для «входу» не треба великих ресурсів для цього необхідна – політична воля, правильні сигнали ( а) бажання співпрацювати, б) можливість співучасті кожного бажаючого, до місцевої політики в) і найголовніше — можливість ширше розкрити індивідуальність та вийти за рамки нав’язаних ярликів )
( Досвід прямої комунікації з громадянами був правильно вибудований під час кампанії мера Сторожинця Миколи Карлійчука ( на той час голова РДА ) 2008 року. Він вибудовував свою кампанію на прямих зустрічах з виборцями, на діалозі з людьми. Результатом кампанії стала не лише перемога кандидата, а й вибудована система неформальних зв’язків, які залишилися на довший час і перейшли в розряд міфів про доброго господаря. Цей міф виконує позитивну функцію — 1 створює довірливі відносини між мером і громадянами 2 не дозволяє відходити політику від обіцянок … ) Правда – (доправди) мер важливість цієї комунікації не зрозумів і зараз нею не користується. Але факт правильної комунікації є … Те саме можна сказати про методи ведення комунікації екс-мера Чернівців Федорука.
Вдалим прикладом ведення політиком свого профілю в соціальних мережах, в області немає, а якщо брати приклад з мера Сум – Мінаєва, який своїм профілем замається сам, без сторонньої допомоги .
Завершуючи, хотілось сказати, що загалом (за моєю думкою) – перспектив для реалізації позитивних нововведень немає до завершення виборчої кампанії …
В незалежності від того, якого кольору буде влада після виборів – системні проблеми по налагодженню комунікацій треба буде вирішувати і ця теза повинна бути одним з головних висновків даного круглого столу.
Дякую за Увагу.
0 коментарів