Повелися на діряві шкарпетки...

Вимираючий клас неоконів в США, до представників якого я мав особливу пошану у студентські роки, подарував мені сьогодні цікаву аллюзію… Я згадав одного з ключових персон кінця двутисячних — Пола Вулфовіца. У 2007 році цей ключовий представник «Чикагзької школи» був Президентом Всесвітнього Банку. Не звертаючи увагу на витончену політичну гру, яку вела група «неоконів» в реальній політиці США, я пригадав лише одну-єдину історію, яка стала хітом обговорення ЗМІ того часу. Перебуваючи з візитом у Туреччині, Пол Вулфовіц відвідав місцеву мечеть де (по-традиції) необхідно ходити без взуття. Сенсацією стали діряві шкарпетки, директора Світового Банку... 
Власне тоді я зрозумів, що преса може змінити образ навіть найбільш одіозних людей. От здавалося б — Президент Світового банку, іудей, консерватор — цілком однозначний (крайнє негативний) образ… Але ні — «піпл схавав». От він — «бухгалтер колгоспу-мільйонера», «свій хлопець». Щось у цьому дусі нагадав мій 90річний дід, розповіддю-мантрою про «старі та зношені чоботи, в яких поховали товариша Сталіна».
Власне, до чого це я… Це я, власне, до виборів… Мільйонна виборча кампанія кандидатів від олігархічних кланів, регіоналів Федоряка та Михайлішина, з її масованою агітаційною складовою, скоріше за все, закінчиться поразкою. Виборців не здивуєш Буйновим та Могілевською. Виборець ведеться на діряві шкарпетки…