Перемоги і поразки «гречаних кандидатів»: кампанії по матеріальному стимулюванню виборців на буковинських виборах 2012

Парламентська кампанія 2012 року, що пройшла за змішаною виборчою системою, стала відправною точкою у розвитку політичних технологій на просторах Буковини. Підсумковий успіх на всіх чотирьох мажоритарних округах області став наслідком ставки на «польові» виборчі технології (цей вид політичних технологій, направлений на безпосередню «роботу» кандидата та групи його агітаторів з виборцями).

Найбільш поширеними видами «польових» технологій є прямі зустрічі кандидата з виборцями та кампанія по матеріальному стимулюванню виборців, де основний масив роботи виконує не особисто кандидат, а його команда. Саме «гречані кампанії» стали головною запорукою того, що правляча партія отримала в загалом опозиційно налаштованій області два мажоритарних мандата від 203 та 204 виборчих округів. Не зачіпаючи ідеологічної сторони питання, варто зупинитись на технологічних особливостях застосування «польових» технологій на буковинській мажоритарці.

Загалом, найпоширенішими є два види кампанії по матеріальному стимулюванню виборців – прямі та опосередковані. Прямі, або т.з. «машинка для голосування» — це створення ієрархічної структури, яка забезпечує одноразове голосування за конкретного, потрібного кандидата. Основою цієї ієрархічної структури є пряме фінансове заохочення виборця. Опосередкована кампанія по стимулюванню виборців – кампанія, де за короткий час кандидат доводить свою любов до електорату великою кількістю «добрих справ». У нашому випадку, представники партії влади на буковинських округах обрали змішану систему, що заснована на поєднанні цих двох моделей ведення кампанії.

Подібний підхід до виборчої кампанії забезпечив швидке зростання впізнаваності усіх чотирьох кандидатів від влади та дав можливість позитивного їх сприйняття в лояльних до влади цільових аудиторіях. Все б було класно і всі чотири представника влади виграли б свої мажоритарні округи, якби не «темна сторона» подібних технологій, про яку не люблять говорити політтехнологи. Справа в тому, що «машинка для голосування» існує у вигляді контрольованої ієрархічної структури, а в нашому конкретному «буковинському випадку» вона можлива ВИКЛЮЧНО при застосуванні на повну силу адміністративного ресурсу та значному бюджету кампанії, який повинен цю «машинку» запустити в життя. В усіх чотирьох мажоритарних округах Буковини «виборчий мережевий маркетинг» вибудовувався саме на основі адміністративної вертикалі та органів місцевого самоврядування, коли відповідні чиновники забезпечували необхідний кандидату результат. Будемо відверті. Чиновник, який наближається до шарових виборчих грошей, проявляє «найкращі свої риси» — одночасну услужливість, жадібність, крохоборство і тупість. Ці «виконавці», на яких уже довгий час тримається «велике українське ніщо», довели свою виключність і виконали надважливу місію – дерибан у дерибанщиків...

Проте, «машинка» таки допомогла представникам провладної партії виграти вибори у 203 та 204 виборчих округах. Саме на цих, найбідніших територіях Буковини, настільки масова кампанія по «стимуляції виборців» проводилась вперше і адміністративний тиск з одної сторони та 150 грн. з іншої, створили справжнє електоральне диво… Хоча є висока ймовірність того, що такого роду перемога (зі сплаву «гречаного» пряника і адміністративного батога) може стати першою і останньою. У 2012 році на мажоритарках, де «гречкова кампанія» проводилась вдруге чи втретє підряд (як у славному місті Києві чи Полтаві) такі кампанії з тріском провалювались. Під час другого «прогону» кампанії по матеріальному стимулюванні виборців, основною проблемою стала фактична неможливість забезпечення контролю над голосуванням людей, які спокусилися на декілька сотень гривень. Контроль їхнього голосування потребує великої кількості добре підготовлених людей. А чиновництво багато таких кадрів дати не може. Їх просто немає. Багато в чому, саме через це програли Бауер та Михайлішин, саме це є метафізикою виборів і саме завдяки цьому існує (дебільна, але повністю наша) українська демократія...

Ще одним могильником «гречкових кампаній» стали «змістовні кампанії» та наявність більш-менш адекватних опозиціонерів. Головне «змістове» наповнення більшості мажоритарних кампаній на округах — боротьба кандидата від опозиції проти кандидата від влади. В такій конфігурації «машинка для голосування» уже не діє так ефективно, оскільки вона обмежена заздалегідь визначеною нішею (влада або опозиція), яка має свої електоральні межі. Якщо говорити простіше – у «змістових кампаніях» важливо не лише факт видачі бабла, а й особисті якості «баблодавця», його належність до влади чи опозиції і нарешті – традиції голосування на даному окрузі. Саме ці моменти допомогли перемогти представникам опозиції на 201 та 202 окрузі.

Можна погодитися з В. Стоякіним, який розмірковуючи над «мотиваційними кампаніями» стверджує, що «гречка» перемагає там де є системність та контроль за «машинкою для голосування» (яскраві приклади — перемоги А. Семенюка та Г. Федоряка), відсутній ідейний дискурс, де «кандидат-гречкосій» не здатний вести боротьбу в ідеологічному полі (показовий програш Бауера Фіщуку на 202 окрузі) та відсутнє пряме протиставлення особистостей (програш Михайлішина Федоруку на 201 окрузі). Поразки провладних кандидатів у 201 та 202 окрузі (не беручи до уваги їх особистісні та ідеологічні причини) багато у чому є наслідком копіювання класних і дієвих технологій без розуміння їх внутрішньої суті...

Враховуючи досвід виборчої кампанії 2012 року, можемо побачити обриси наступних великих буковинських виборів — виборів чернівецького мера. Уже зараз зрозуміло, що в мерській кампанії опозиція і влада будуть розігрувати різні моделі кампаній. Опозиція буде проводити «ідеологічні кампанії», а влада знову повернеться до довівших свою ефективність «технологічних кампаній» (не виключений також змішаний варіант). Ідеологічні кампанії опиратимуться на образ великого партійного лідера (Кличко, Яценюк, Тимошенко), партійну структуру (Свобода) та будуть боротися між собою за прив’язку до опозиційного бренду. Технологічні кампанії – опиратимуться на правильну побудову польової частини кампанії з залученням максимальної кількості фахівців, які керуватимуться проектовим підходом до здобуття необхідної кількості голосів.

Кожна наступна буковинська виборча кампанія буде все більш технологічною – це факт. Але це зовсім не означає, що перемога буде досягнута тільки завдяки політичним технологіям. Поки що, остаточний результат виборів все ще залежить від волі виборців. Поки що…

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте