Дефіляда в Москві 2.0
Один з наших буковинських сучасників (на жаль спочивший в Бозі...), геніальний Василь Кожелянко вважається автором унікального напрямку в українській літературі. Цей напрям називають «альтернативна історія».
Для тих хто не читав, коротко розтлумачу. Суть його ранньої творчості (сума творів, «Конотоп», «Лженострадамус», «Дефіляда в Москві», «Котигорошко», «Терроріум») в тому, що ту «реальну» історію, якою забиті шкільні підручники та наукові монографії він перевертав на свій лад. Його герой (обов'язково Чернівчанин) є українським суперменом, що у найскладніші моменти робив те, що мали б робити, але не зробили реальні люди. Кожелянкова творчість є витонченим тролінгом на все імперске і совкове.
Мій улюблений твір Коженянка — «Дефіляда в Москві». Там, головний герой хорунжий Дмитро Левицький (звичайно ж — буковинець...) їде в потязі у Москву, на «Парад Перемоги». За Кожелянком — перемогу у Другій світовій війні здобули Вермахт і Українська повстанська армія. Червону армію відкинули за Урал, а Гітлер і Бандера приймають парад на Червоній площі в Москві. Але по ходу твору стає зрозуміло, як Божий день, що Україна не зовсім задоволена таким партнером, як Гітлер і чекає нагоди позбутися «СОЮЗНИЧКІВ». Такий трешевий тролінг, геніальний по простоті викладу — заворожував з першої до останньої секунди читання. Кожелянко давав можливість посміятися над імперськими комплексами, над нашими комплексами меншовартості та водночас погорювати над історією, яка є реальною лише на сторінках його книг...
Суботній бій Володі Кличка і Повєткіна показав, що інтернет середовище заражене тими ж хворобами, що й суспільство офлайнове. Кожелянкові дефіляди раптом… стали реальними. У нас є свій герой — Кличко (по всім критеріям — супермен «во плоті») є грізний ворог (Росія і "її вітязі") є увага всього світу і необхідний антураж. Але найголовніше (чого не було у Кожелянка) можливість помахати після бою кулаками у соц.мережах...
І хоч велика частина буковинських інтелектуалів виросли на творах Кожелянка, правильних висновків ми не робимо. Ніколи ми не станемо краще, гаючи час на зловтішання та власне звеличення… тому і продовжується безперервна «Дефіляда в Москві». Тепер уже в форматі 2.0…
Для тих хто не читав, коротко розтлумачу. Суть його ранньої творчості (сума творів, «Конотоп», «Лженострадамус», «Дефіляда в Москві», «Котигорошко», «Терроріум») в тому, що ту «реальну» історію, якою забиті шкільні підручники та наукові монографії він перевертав на свій лад. Його герой (обов'язково Чернівчанин) є українським суперменом, що у найскладніші моменти робив те, що мали б робити, але не зробили реальні люди. Кожелянкова творчість є витонченим тролінгом на все імперске і совкове.
Мій улюблений твір Коженянка — «Дефіляда в Москві». Там, головний герой хорунжий Дмитро Левицький (звичайно ж — буковинець...) їде в потязі у Москву, на «Парад Перемоги». За Кожелянком — перемогу у Другій світовій війні здобули Вермахт і Українська повстанська армія. Червону армію відкинули за Урал, а Гітлер і Бандера приймають парад на Червоній площі в Москві. Але по ходу твору стає зрозуміло, як Божий день, що Україна не зовсім задоволена таким партнером, як Гітлер і чекає нагоди позбутися «СОЮЗНИЧКІВ». Такий трешевий тролінг, геніальний по простоті викладу — заворожував з першої до останньої секунди читання. Кожелянко давав можливість посміятися над імперськими комплексами, над нашими комплексами меншовартості та водночас погорювати над історією, яка є реальною лише на сторінках його книг...
Суботній бій Володі Кличка і Повєткіна показав, що інтернет середовище заражене тими ж хворобами, що й суспільство офлайнове. Кожелянкові дефіляди раптом… стали реальними. У нас є свій герой — Кличко (по всім критеріям — супермен «во плоті») є грізний ворог (Росія і "її вітязі") є увага всього світу і необхідний антураж. Але найголовніше (чого не було у Кожелянка) можливість помахати після бою кулаками у соц.мережах...
І хоч велика частина буковинських інтелектуалів виросли на творах Кожелянка, правильних висновків ми не робимо. Ніколи ми не станемо краще, гаючи час на зловтішання та власне звеличення… тому і продовжується безперервна «Дефіляда в Москві». Тепер уже в форматі 2.0…
0 коментарів