Депутати з народом! або поверніть Федорука і Бурбака в Київ!

Поки в Києві хаос, народні депутати від ВО Батьківщини Микола Трохимович Федорук та Максим Бурбак поїхали до Чернівців...

Для тих хто не розуміє, поясню — кожна година затягування засідання в Верховній Раді коштує людських життів. Поки їх там на місці не буде 226 — нічого не почнеться. Саме зараз Федорук і Бурбак мають бути в ВР, а не займатися зведенням власних старих рахунків в Чернівцях…

57 коментарів

Захар Подкидишев
Бандити Федорук та Ринжук сиділи поряд на позачерговій сесії міської ради
Святослав Вишинський
Сьогодні народні депутати мають бути у Верховній Раді і голосувати мають особисто. Це аксіома. Можна як завгодно пояснювати доцільність їх перебування в Чернівцях, але якщо процедурність ще щось значить — то вони мають бути там. Саме сьогодні.
Святослав Вишинський
"Ляшко заявил, что Раде пока не хватает одного голоса для принятия решения. Внефракционный нардеп Олег Ляшко с трибуны Верховной Раде заявил, что в сессионном зале присутствует 225 депутатов, сообщает корреспондент Полемики. Отметим, что для приятия решения в сессионном зале должно быть минимум 226 депутатов". («Polemika», 20 февраля 2014, 18:48)
Святослав Вишинський
Не зміг оминути: за допис про Миколу Федорука журналістка газети «Версії» Маріанна Антонюк обізвала Михайла Шморгуна в мережі «Facebook» «наймитом у брудних політиків». Та звинуватила в низці речей, на які йому вистачило самоповаги не відповідати. Тому це зроблю я.

1. На відміну від деяких буковинських журналістів, Михайло Шморгун завжди говорить і пише те, що думає, і ніколи не виступає на замовлення. Якщо хтось не вірить, що люди не продаються — напевно, повинен подумати двічі, перш ніж говорити про «нову Україну».

2. На відміну від більшості тих, хто йому в чомусь дорікає — Михайло Шморгун був у Києві на Майдані, і не один раз. В т.ч. на вул. Банковій 1 грудня, де дихав газом, а не знімав себе на фотокамеру для місцевих опозиційних сайтів.

Час усе розставить на свої місця. Найперше наші емоції та оцінки.
Михайло Шморгун
Та перестань… Я став зліше. Працював би собі тихенько на одну з опозиційних партій, нє — треба мене було оббрехати… Тепер най допоможе їм Бог…
А я просто назвав речі своїми іменами. «Плюнув в карти»
Останній раз відредаговано
Маріанна Антонюк
а давайте без іносказаній. Давайте «деяких» і «хтось» — поіменно. І журналістів, і сайти. Якщо Ви оголошуєте війну — то чітко називайте, проти кого. Щоб ці «деякі» і «хтось» знали, що ви проти них воюєте. Не проти Януковича і прибічників режиму — Папієва, Михайлішина, який чітко заявив «Да, я за Партію регіонів, да, я член Партії регіонів, ні, я не буду з неї виходити, і мені не соромно!» — а проти «деяких» і «когось», які самі якраз проти режиму. Війна проти борців з режимом? Воюйте відкрито.
Чекати, поки «час розставить на свої місця» «наші емоції та оцінки» — це вдавати, що не помічаєш, як тональність провладних сайтів і каналів плавно змінюється на опозиційну, а «колег», які своєю писаниною утримували в мізках людей цей режим на висоті — почати вшановувати як героїв. Бо вони «усвідомили» і «зробили вибір» — як вчорашні «регіонали» в Чернівцях, Кіцмані і Новоселиці.
І перестаньте, Святославе, перекручувати дійсність — хоча Ви у цьому й майстер. «Хтось» (а я розумію, мова про мене) точно знає (а це більше, ніж просто вірити), що люди не продаються. Але це знання поширюється не на всіх «теоретиків революції». І говорити про нову Україну — мою нову Україну, до становлення якої я таки долучаюся — буду тоді, коли вважатиму за потрібне. Якщо Вам неприємно — не слухайте і не читайте. До речі, я не з Вами про неї говорила.
Михайло Шморгун
Ідіть у владу…
Маріанна Антонюк
це мені? Михайле, Ви переступаєте межу. Куди і коли мені йти — не Ваша морока. Я в журналістиці, і якщо знайдете публікацію, якою зможете мені дорікнути — може, отримаєте десь медальку.
Ігор Гамаль
А чому вибір тільки між «владою» і «опозицією»? Я неможу цього зрозуміти. Вони однакові, вони представляють однакову — олігархічну модель влади. Більшість людей зараз не влаштовує ні влада ні опозиція. Тому критика опозиції ніяк не говорить про підтримку влади.
Маріанна Антонюк
а хто сказав, що вибір — «тільки між»? Ворог сьогодні безальтернативний, один і тільки — це да. А вибір, з ким бути разом проти цього ворога — великий. Але якщо ти сьогодні проти того, хто проти головного ворога — то ти підтримуєш ворога. Все просто. Завтра, коли не буде ворога — буде все інакше. І якщо комусь неясно, що сьогодні не «політична боротьба», а війна — то хай посміє свої закиди робити Тані Чорновол, яка це розуміє і озвучує, і яка тільки випадково не загинула на цій війні. І друзі якої тільки випадково не загинули.
Ігор Гамаль
Але якщо ти сьогодні проти того, хто проти головного ворога — то ти підтримуєш ворога. Все просто.

Ні, не просто. А я от не знаю, чи трійка опозиціонерів не домовилась з Януковичем і чи вони не вороги теж.

Oleksandr Doniy (Facebook)
У Верховній Раді щойно я запропонував проголосувати акт про відсторонення Віктора Януковича від влади. Знаєте, хто мене почав закрикувати? Свободівці і частина батьківщинівців. Зрадники, що домовляється за спинами з Янеком! Рядові свободі віці гинуть на вулиці проти узурпатора Януковича, а депутати-свободівці виступають у ВР проти відсторонення Янека від влади. Якщо це не зрада, то що таке зрада?

Ворог — система. Опозиція — частина корупційної системи.
Останній раз відредаговано
Маріанна Антонюк
а коли Доній за бюджет голосував, то він ким був?
Ігор Гамаль
Не пересмикуйте, давайте по темі. Щойно дивився на Громадському в'ю Яценюка. Його прямо запитали, що люди вимагають відставки Януковича, а він говорить про перевибори у грудні. Що це, як не домовленість і зрада?
Маріанна Антонюк
о, відповіла раніше, ніж побачила питання. Да, давайте по темі. Бо Донія сюди Ви приплели.
Маріанна Антонюк
до речі, позиція Тимошенко — лідера партії ВО «Батьківщина», членом якої я є з дня першого звільнення Юлі з посади прем'єра — ніяких переговорів з Януковичем. Цілком поділяю.
Ігор Гамаль
Позиція Тимошенко зараз немає значення. Яценюк, Кличко і Тягнибок ведуть перемовини з Януковичем.

От скажть мені, тільки чесно. На Вашу думку, якщо б Янукович таки придушив майдан, всі ці опозиційні депутати не повернулися б в парламент на свої теплі місця? Чи не тому вони залишали собі шлях для відступу відсторонюючись від активістів які вели радикальніші дії?
Маріанна Антонюк
1. У истории нет сослагательного наклонения. (Чи якось так).
2. «Відстороненням від радикальних дій» Ви називаєте події 24 січня під ОДА? Адже Папієв в коментарі телеканалам чітко назвав «зачинщиків» (без суду і слідства, до речі) — Бурбака, Кобевка і Маловажного. Хто відсторонився? Бурбак, якому Ви закидаєте «теплі місця в парламенті»? Кобевко, якому Святослав закидає «фотографування на барикадах для деяких сайтів»? Ну про Маловажного не питаю, бо він і є тим, від кого начебто «відсторонювалися».
3. Чесно, на мою думку — звісно, ручатися ні за кого з політиків не можна. Майже. Сьогодні — хіба що за Парубія (моя суб'єктивна думка).
4. Позиція Тимошенко має значення.
5. А от моя позиція в усьому цьому точно не вирішальна. Але публічна. Чи не тому стільки уваги і критики до моєї скромної позиції?
Ігор Гамаль
2. Між іншим, не бачу великої заслуги опозиції в подіях 24-го січня під ОДА. Особисто я, і всі мої знайомі, були там виключно з громадської позиції і за наше майбутнє, а не за опозицію. Переконаний, що таких було більшість. А Папієв, звісно ж, грав в свою політичну гру називаючи всіх фашистами і звинувачуючи опозицію.

3. Цілком підтримую стосовно Парубія.

5. Вашу позицію поважаю. Апелюю не довіряти нікому з опозиції і жорстко контролювати. А конструктивна критика завжди важлива і необхідна.
Маріанна Антонюк
а я б не применшувала ролі опозиції 24 січня — жодним чином її не перебільшуючи. Без людей не було б зроблено нічого. Але без місцевих лідерів опозиції могло бути гірше. Не так «толерантно».
Ну і добре, що, попри певні розбіжності, здатність одне одного чути ще не геть втрачена.
Святослав Вишинський
Ви не додаєте, що лідер Вашої партії Юлія Тимошенко в цьому ж зверненні називає всіх переговорників з Віктором Януковичем «спільником у вбивствах». Гадаю, Вашим партійцям пора висловлювати недовіру Арсенію Яценюку та ін.
Святослав Вишинський
Про «деяких» журналістів — зокрема, і в моєму блозі — писалось уже чимало. Не будемо повторюватись — достатньо того, що ми більше не вітаємось. Мені здається, що дехто забагато собі приписує, називаючись «борцями з режимом» — пафосні слова дозволяють уникати відповідальності за конкретні слова і вчинки. (До речі, Петро Кобевеко поніс якусь відповідальність за «бомбони» від Михайла Папієва або «Рідного міста» — чи революція «борцям» прощає? Чи, може, Юрій Чорней пояснив, як він, «борячись із режимом», цілий 2013 р. розміщував «джинсу» від «тушки» Віталія Ткачука, який на останній сесії обласної ради був одним із трьох, хто до кінця підтримував Михайла Папієва?). Ви, схоже, не помічаєте, як за розмовами про революцію відкриваєте двері в політику і журналістику завтрашнього дня тим, хто дискредитував і дискредитує їх уже сьогодні.

І не потрібно говорити, що Ви не в політиці, а в журналістиці: Ваша риторика — це риторика партійного функціонера, а не критичного журналіста. Ви боїтесь ставити запитання там, де це розходиться з Вашою партійністю, адже останню Ви, очевидно, ставите вище за журналістську чесність. Принаймні, сьогодні. (Коли замість політичних гасел Ви повернетесь до фахового аналізу — я перегляну свою думку).
Маріанна Антонюк
моя особиста риторика — це моя особиста риторика. Не плутайте грішне з праведним. І розберіться з собою — очевидно, роль судді, яку Ви на себе з якогось дива взяли, не визнається наразі ніким. Моральний авторитет здобувається бездоганністю політичної біографії, а обидва мої опоненти — і Ви, і Михайло, нею похвалитися не можуть.
До речі, я ніколи не займалася політичним аналізом і наразі не маю таких планів. Тож моя журналістика і моя особиста риторика ніяк не суперечать одна одній.
Ігор Гамаль
Святослав піднімає питання про які не прийнято говорити в Чернівцях. Всі прекрасно знають хто і ким фінансується, але про це не говорять в голос, а на людях з піною в роті кричать про чесну журналістику. І чим більше беруть хабарів тим більше кричать.

Звісно, що Свят став ворогом народу і я йому не заздрю, це нелегко. Але рано чи пізно ці ЗМІ повинні змінитись, ми не побудуємо нормальну державу без незалежних ЗМІ.
Маріанна Антонюк
ну чого ж, давайте говорити. Ким фінансується сайт «Таймз», де Святослав і Михайло дописують. Ким фінансується «Чернівецький промінь». «Буковинська хвиля» — радіо. Газета «Чернівці». Давайте хай «риторика гасел» не затьмарює Святові фахового аналізу — щоб ні в кого не було приводів нарікати. І жизнь наладіцца. Щоб вимагати від ЗМІ змін, треба самому грати за іншими правилами. А інакше Свят нічим не відрізняється від опозиціонерів, яких критикує і яких вважає частиною «системи». Свят за тих умов, за якими працює — просто частина «системи», яка нічого не змінить.
Ігор Гамаль
Давайте говорити ким фінансується «Таймз», а в чому проблема, хто тут проти?
Михайло Шморгун
Моральний авторитет здобувається бездоганністю політичної біографії, а обидва мої опоненти — і Ви, і Михайло, нею похвалитися не можуть
Ану розкажіть мені щось, про мою біографію! Скажіть конкретно, наведіть факти! Або заберіть слова назад, будь-ласка!
Давайте факти. Додумувати Ви мастаки… давайте факти! Якщо фактів нема — майте мужність забрати свої слова назад!
Останній раз відредаговано
Маріанна Антонюк
Не «ану», Михайле) Вчимося спілкуватися) Не нервуйтеся так. Я лише маю на увазі, що не треба вдавати незалежність політологові, який час віл часу працює консультантом у політичних сил.
Михайло Шморгун
Я абсолютно спокійний. ану недоречне — добре, вибачаюсь.
По суті- немає у Вас аргументів.Ваші закиди в мою сторону безпідставні. Намагання приплести до продана і регіоналів — смішні і неправдиві.
Я зараз — директор приватного підприємства «Еней». До того — приватний підприємець. До того — аналітик в політичній партії Єдиний Центр. Все інше — здогадки і інтриги заздрісників мого приємного хоббі — стратегічного консультування…
Все.
Святослав Вишинський
Михайло, ти забув додати участь у громадському русі «Чесно» і співпрацю з політичною партією «Громадянська позиція».
Останній раз відредаговано
Маріанна Антонюк
ну як на мене, консультувати по черзі ЄЦ, «Громадянську позицію», а потім «Удар» — це «дуууже послідовно» і «незаангажовано» для політолога. І еті люді розказують про місце «політиків в політиці, а журналістів — в журналістиці»…
Щодо Продана — не бачу нічого смішного в тому, що людина, якій байдуже, хто фінансує ЗМІ, отримує гонорари в цьому ЗМІ і ще й повчає решту ЗМІ в тому, аби ті були чесними в фінансуванні. Вам смішно з цієї ситуації?
Святослав Вишинський
Ви або свідомо маніпулюєте, або не розумієте суті дискусії. Є різниця між фінансуванням ЗМІ за принципом невтручання і прямим впливом на журналістський колектив (у т.ч. замовленням або формулюванням «редакційної політики»). Більшість українських ЗМІ кимось фінансуються і комусь належать — про що ми можемо знати точно, а найчастіше здогадуватись. Але це не завжди означає, що видання або журналістські колективи у своїх матеріалах залежать від інвесторів (наприклад, «Телекритика», яка входить у медіа-холдинг Ігоря Коломойського, або телеканал ZIK, який фінансується Петром Димінським). У блоговій мережі ВКурсі.ком, якщо Ви помітили, авторів також ніхто не цензурує (окрім випадків, передбачених Правилами) — і, до слова, за відсутності реклами або платних послуг — ніхто і не заробляє. А це прецедент, якому вже чотири роки.

Маю сподівання, що в газеті «Версії», де Ви працюєте, цензури також немає, а тому, як журналіст, переймаєтесь не бухгалтерією, а роботою над якісними матеріалами, за які несете відповідальність Ви, а не хтось інший. За мої тексти не переймайтесь — я пишу їх сам, точки зору мені не замовляють і матеріали не цензуруються (у противному випадку я не дам дозволу їх публікувати). В авторській редакції через 24 год. розміщую їх у своєму блозі — відтак кожен бажаючий має змогу порівняти обидва варіанти. Тож принципово і не цікавлюсь тими речами, які можуть мене відволікати.

А тепер повернемось до журналістів, які, вішаючи ярлики на інших, роблять це в першу чергу для того, аби не говорити про себе. Все-таки залишається відкритим питання про те, чому деякі з них, вдаючи із себе палких опозиціонерів, розміщують (за плату) провладні матеріали, з якими вони самі не погоджуються, і при цьому вперто заперечують факти оплати і не ставлять позначку «на правах реклами» (тоді би в читачів не виникало запитань). Або провокують за «бомбони» ті чи інші суспільні теми в потрібному замовникові ключі — замовникові, до речі, не від опозиції, про що вони більш ніж поінформовані.

N.B. Ви намагаєтесь поставити мені незручні запитання, спираючись на гіпотези, тоді як я формулюю запитання, спираючись на факти. Я на Ваші запитання даю розширені і, сподіваюсь, ясні та вичерпні відповіді, а Ви на мої — чомусь ні. Це випадковість?
Михайло Шморгун
Якшо чесно — смішно…
Єдине, що характелизує моє хоббі — результативність. У Єці — мер з 76%, у гп — поміг стати депутатами Руслану, Саші… Ще пару мерів на сході, вцентрі, на львівщині…
А Удар… я хотів там працювати офіційно, але мене оббрехав один товариш журналіст з подачі одного з Ваших нардепів…
А ще — я завжди принциповий противник брехні. через це патологічні брехуни і їх захисники журналісти, партійні криси, продажні журналісти мене мочать публічно і непублічно…
А Вам Маріано навіщо мене мочити? бо я написав, що Бурбак і Фудорук мали бути в Києві, а не вирішувати свої питання в чернівцях? тільки це? чи може Вам Ваше партійне начальство дало команду?
Я Вас прошу — перестаньте. Ви професіонал. Я до професіоналів претензій не маю.
Щодо «моїх гонорарів» — то мушу Вас розчарувати. Ба більше — доведете факт отримання мною грошей, отримаєте в 5 раз більше від мене(та хоть в 100 раз...)!
Маріанна Антонюк
Михайле, Ви сумасашлі)))) Гроші — від Вас?))) З якої це радості я брала б від Вас гроші?
Щодо «мочити» — Ви якось перебільшуєте власну значимість в житті, наприклад, журналістів. Або «партійного керівництва», яке, на Вашу думку, тільки про Вас і думає, і ще й команди щодо Вас дає. І чомусь вважаєте висловлення власної думки, відмінної від Вашої, з певного питання — «мочиловом».
Щодо гонорарів — а хіба сайт «Таймз» ще й гонорарів не платить за статті? Просто я знаю одну людину, яка теж писала що хотіла, до того ж без жодної політики — але пішла з газети «Свобода слова» з принципу. І їй гроші потрібні чи не більше за нас з вами, Михайле. Але вона пішла. Бо папієвські гроші смерділи.
Михайло Шморгун
Я не переоцінюю. Стара Журналістика зникла як клас. Я говорю про гнилу суть удаваної святості…
Таймс мене не цікавить. Мене цікавить Стрічка. Стрічка — наш проект з Ігорем і Святом. За інші проекти хай відповідають їх автори.
Маріанна, я ще раз кажу — до Вас нема претензій. Ви професіонал. Є претензії до брехунів і ідіотів, яких Ви захищаєте…
Для мене це — справа принципу і тому не приймайте на Себе те, що призначається їм…
Маріанна Антонюк
Я не захищаю ОСІБ. Я намагаюся закликати Вас до об'єктивності в оцінці ПОДІЙ. До справедливості. Не робіть того, що виглядає як замовна технологія (особливо якщо це таким не є, як Ви стверджуєте).
Ігор Гамаль
Якщо взяти, для прикладу, Громадське ТВ. Вони теж, швидше за все, фінансуються кимось з опозиціонерів, але від них і не пахне пропагандою, вони часто критикують і опозицію.

Все що вимагається від чернівецьких ЗМІ — якщо вже розміщують замовний матеріал, то відмічати його «на правах реклами». Це дуже просто вимога, вимога правди. Інакше, якщо журналіст розміщує під своїм ім'ям замовну статтю, то це підла брехня.

Ви згідні з цим?
Маріанна Антонюк
звісно згідна. Цілком. Гадаю, ми не про це сперечаємось.
Святослав Вишинський
Ви настільки впевнені, що «The Chernivtsi Times» фінансується чи то особисто Василем Проданом, чи Михайлом Папієвим, але жодних доказів не надаєте, тому не можете переконати навіть мене (хоча я не виключаю такої можливості так само, як і того факту, що «BukNews» фінансують т.зв. «фірташата» — я можу продовжити). І це особливо дивно, враховуючи, скільки часу Ваші колеги витратили на висвітлення дійсної чи гаданої війни між цими особами ще півроку тому. Вам це не здаєтья суперечливим? Продовжуючи тему фактів, а не гіпотез: чи готові Ви стверджувати, що в касах газет «Версії», «Доба», «Час», «Погляд», «Молодий буковинець», телеканалів ТВА, «Чернівці» тощо ніколи не було грошей від Партії регіонів та ін. владних і провладних сил у різний час існування цих видань? При чому не за матеріали з особистою думкою журналістів. Стосовно газети, в якій Ви працюєте (і яку я, до речі, дуже поважаю), відповідь мені відома — її озвучувала редактор. Складається враження, що в одних випадках Ви готові такі речі замовчати і виправдати, а в інших — підіймаєте моральні дискусії. І все-таки: на Ваші запитання я даю розширені і, сподіваюсь, вичерпні відповіді, а Ви на мої — ні. Це випадковість?
Маріанна Антонюк
ні, не випадковість, просто часу бракує.
Святославе, не вдавайте невинного, я не збираюся Вас переконувати в тому, що Ви самі чудово знаєте — хто фінансує сайт «Таймз». Ви ж підписуєтеся як «медіа-експерт». А такі речі передбачають певні знання.
Про каси газет — ні, я не готова стверджувати, що вони «чисті». І ніколи не стверджувала. І не виправдовувала. Але й не займалася «медіа-експертним кілерством».
Про решту — пізніше.
Святослав Вишинський
Як уже писав раніше:

… Цією інформацією я не володію і, до слова, ніколи не намагався дізнатись… Що Вам може підтвердити і редактор «The Chernivtsi Times» Сергій Воронцов.

Втім, не вперше і не лишень мені деякі опозиційні журналісти приписують цілеспрямовану роботу на названих Вами осіб — при тому, що з цими політичними фігурами ні я, ні Михайло Шморгун у дійсності навіть не знайомі. Тим не менше, Ваш колега по цеху Юрій Чорней 11 січня 2014 р. зайшов так далеко, що поширив інформацію про мою зустріч з «обласним очільником» (він мав на увазі Михайла Папієва?):



В якусь мить мені здалося, що журналісти знають про всі події — навіть про ті, які ніколи не відбувались. До речі, як і Михайло Шморгун, я попросив у, варто думати, «професійного» журналіста, який завжди керується «фактами» (а іноді, вибірково, і «принципом об'єктивності»), пояснень, доказів, аргументів — або вибачення і спростування неправдивих чуток. Не дочекався. Звісно, не Вам пояснювати мотиви колег, але ситуація видається дуже показовою.

P.S. Коли я говорю про «медіа-експертизу», то маю на увазі речі переважно технічного, а не політичного порядку, і веду мову першочергово про цифрові медіа, зокрема у філософсько-культурологічному вимірі. Не плутайте все в одне — кожен у силу власних знань та інтересів має конкретну спеціалізацію. У т.ч. журналісти, політологи та ін.
Останній раз відредаговано
Маріанна Антонюк
тоді варто писати «експерт з таких-то питань в медіа». Я не плутаю, я говорю те, що бачу. «Медіа-експерт» — це «медіа-експерт», а не «експерт технічного порядку в філософсько-культурологічному вимірі».
Святослав Вишинський
Якщо Ви не розумієте частину речей, про які я пишу — то це не тема нашої дискусії. Здається, ми вже другий день шукаємо чорну кішку в темній кімнаті, обговорюючи що завгодно, починаючи від моєї персони до фінансування видань, у яких я публікуюсь — але не те, що я пишу. Сподіваюсь, мої відповіді були вичерпні, проте якщо далі Ви плануєте обговорювати не зміст публікацій, а назви видань, де вони можуть з'являтись — то в цій бесіді варто поставити крапку.
Маріанна Антонюк
звісно, краще крапка, ніж Ви й далі будете вдавати, що не розумієте частини тих речей, про які пишу я.
Святослав Вишинський
Складається враження, що Ви недостатньо ознайомлені з моєю аргументацією. Щодо «The Chernivtsi Times» мав нагоду відповісти редактору «BukNews» Юрію Чорнею ще 13 листопада 2013 р.:

… Мене не цікавить, хто фінансує сайти і газети, де я публікуюсь. Настільки, що я про це навіть не запитуюсь. По тій простій причині, що теми дописів я обираю сам і написані мною тексти не редагуються ні в чому, окрім заголовків.

Це означає, що цією інформацією я не володію і, до слова, ніколи не намагався дізнатись (хоча ця тема частково підіймається у ще неопублікованній статті від 29 січня 2014 р.). Що Вам може підтвердити і редактор «The Chernivtsi Times» Сергій Воронцов. Чому? Тому що я не пишу на замовлення і мої тексти публікуються без цензури. Можливо, це єдиний подібний прецедент у Чернівцях насьогодні.

Джерела (i.e. з номерами рахунків) фінансування телеканалу «Чернівецький промінь» мені достеменно невідомі, але ще у статті «Нове телебачення. Старого міста» від 26 грудня 2013 р., опублікованій на шпальтах «The Chernivtsi Times», мною було сказано:

В кулуарах проект пов’язують з групою впливу «Рідне місто», що помітно відображається на редакційній політиці – особливо після нещодавньої зміни керівництва. Випуски «Новин міста» не бувають критичними до особи Віталія Михайлішина – зате чи не єдині в Чернівцях дозволяють собі критику на адресу опозиції. Що, враховуючи кураторство над каналом Сергія Осачука – радника в.о. міського голови – не здається надто дивним.

Мені так само невідомі джерела фінансування газети «Версії», в якій Ви працюєте, і в якій протягом 2013 р. мені доводилось кілька разів публікуватись. Редактора видання Людмилу Чередарик я про це не запитував. Так само, як не запитував редакторів чернівецьких газет «Доба», «Час» і «Погляд», де з 2003 р. періодично з'являлись мої статті. Я можу тільки назвати головного інвестора Інтернет-каналу «Чернівці TV», з яким я співпрацював на поч. 2013 р. — це компанія «LANGate», і про це я писав у статті від 26 грудня 2013 р.:

… Визначально грантовий «Чернівці TV», пізніше підхоплений Інтернет-провайдером «LANGate» та ефірним ТРК «Чернівці»...

Очевидно, що більшість інших видань працюють за рахунок продажу «джинси» і реклами. Блогова мережа ВКурсі.ком — як громадянський проект за кошт ініціативної групи. До слова, маю зустрічне запитання стосовно джерел фінансування інформаційної агенції «BukNews» — воно озвучувалось на одному із засідань Чернівецького медіа-клубу восени 2013 р., але редактор видання Юрій Чорней відповіді на нього не дав.
Маріанна Антонюк
з аргументацією знайома, але вона для мене непереконлива.
Святослав Вишинський
Здається, не я, а скомпрометовані особи останні місяці найбільше пишуть про мораль. Однак я не виступаю з позиції «морального авторитета», адже визнаю право людини дотримуватись будь-яких політичних поглядів, у т.ч. таких, які я не поділяю, і діяти згідно власного призвання. Я не виступаю за «моральність», а всього лиш за максимальну послідовність обраних ролей, і тому не засуджую факти — я засуджую інтерпретації. Чого Ви, здається, ніяк не можете збагнути. Ви в корені не відчуваєте справжнього предмету критики.
Маріанна Антонюк
не відчуваю провини за жодні інтерпретації, здаюся собі послідовною. Не можу збагнути, за яким правом мене засуджують ті, хто не дотримується власних вимог до послідовності (на мій погляд).
Ігор Гамаль
Хіба коли вимагають від журналіста об'єктивності, незаангажованості і правди то це «засуджують»?
Маріанна Антонюк
а хіба коли немає підстав говорити про необ'єктивність та заангажованість, а все одно підозрюють — то це не засудження? І сам Святослав так і сказав: «засуджую інтерпретації». Цитата.
Святослав Вишинський
Вище наведені два найяскравіші і конкретні приклади з іменами і фактами. Які ще додаткові підстави потрібні? Але революційне (sic) журналістське середовище в силу особистих взаємин та політичної доцільності чітких оцінок цим фактам не дало. Як наслідок, ці скомпрометовані особи нині беруть на себе відповідальність навішувати ярлики «контр-революції» на всіх тих, хто їх фактологічно (sic) критикує — і взагалі навішувати ярлики («блохери», «провладні» і «підконтрольні владі», «пройдисвіти», «противсіхи», «сморід», «холуї», «наймити», «куплені» і «продажні» «за шмат гнилої ковбаси», «тушки» і «тітушки», «тоталітарне мислення», «загроза суспільству», «розкольники», «доносчики», «сексоти», «провокатори», «фірташата», «зашорені догматики» і «вузьколобі фашисти»).

Стосовно інтерпретацій — Ви не зрозуміли мого повідомлення. Приклад № 1: я не засуджую розміщення на сторінках «BukNews» прес-релізів Віталія Ткачука. Але якщо це відбувається, тоді видання не повинно називати себе «опозиційним» і давати моральні оцінки тим, хто критикує опозицію. Я також вважаю, що видання не може називати себе «об'єктивним» і «збалансованим», якщо воно ув'язується в інформаційні кампанії конкретних політичних партій і публікує їхні матеріали без позначки «на правах реклами». Але я не проти таких публікацій per se — речі просто слід називати своїми іменами.

Приклад № 2: я не проти громадської діяльності Петра Кобевка. Але я засуджую випадки, коли на публічних заходах він виконує «не журналістські функції», виступає на мітингах у ролі політика і закликає до конкретних політичних кроків, а у випадку зворотньої реакції — голословить про «перешкоджання журналістській діяльності». Не кажучи про те, що на прес-конференції і круглі столи він являється не для того, щоби зафіксувати події — а для того, щоби безпосередньо на них вплинути.

Чому професійне журналістське середовище не дає оцінок цим фактам, але натомість тиражує ярлики і плітки про тих, хто на ці факти вказує? Повторюсь іще раз: я не засуджую дії — я засуджую присвоєнням їм хибних контекстів. І я підкреслюю це ще з травня 2013 р.:

Не йдеться про негативну практику, йдеться про її позиціонування.
Останній раз відредаговано
Олег Тудан
Первый раз слышу о «грязных политиках». Еще более странно представить себе «чистых политиков», о которых, скорее всего, в треде на ФБ идет речь.
Михайло Шморгун
w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3816
Насправді я несусвітній дурень. І Бурбак, і Федорукна папері голосували 20 го лютого…
«Плюньте дурневі в очі»
Я знаю, що зараз підуть розмови, мол революційна доцільність, запроданець так-інше… Але не можна брати на себе відповідальність голосувати особисто, а потім віддавати картки.
Я буду «Чесним» до кінця…
Ігор Гамаль
Юрій Чорней 20.02.2014 (Facebook): Поки місцеві «фірташата» мліли від власного удаваного героїзму за вихід з кривавої партії, а їхня інформобслуга істерично цькували Федорука за відстуність у раді, Семенюк і Федоряк просто забили на неї. Федорук хоч відновлював справделивість у місті, а де були ці двоє? Їх хтось на очі бачив? Але жодне фірташення не дорікнуло Артемці і Генику.

Я підозрював, що місцевий успіх людей пізніше припишуть опозиції, але не думав що це буде через 2 дні після подій.
Останній раз відредаговано
Михайло Шморгун
Юрій Ілліч прав, як ніколи… ))) У нього клінічний КГМ (Кобевко головного мозку)… повсюди вороги, а я один борець у касці)
Жаль Вас Юрій Ілліч…
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте