Дотянути до Референдуму...

1 — Єдина можливість Росії аргументувати інтервенцію — провести референдум в Криму, за результатом якого сформується квазідержава. Попередня дата — 30 березня. Тобто нахрапом… До цього часу — нестабільність на півострові буде підтримуватися всіма можливими силами. Переговори, захоплення військових об'єктів, пропаганда в світових ЗМІ — це димова завіса для демократичної процедури, результатом якої стане ІНШИЙ юридичний статус кримської автономії.

2 — «Материк» має всіма формальними і неформальними способами недопустити референдуму. Не просто делегітимізувати його, а фізично не допустити! Сам факт його проведення легітимізує російську військову присутність. Солдати і офіцери замість російських військових нашивок будуть носити нашивки кримської армії чи ще чогось… І тоді жодний закордон, який вірить у святість демократії нам не в силах буде допомогти...

3 — Тут найголовніше. Що робити, якщо влада проспить і Росія силою нав'яже референдум? Виграти його! Це майже неможлива задача, проте… Хоч Крим і інтегрований в російський інформаційний простір, але до 30 березня він буде на світовому порядку денному, що дозволить зламати сталу інформаційну систему промивки мізків. Основні цільові групи для впливу — місцева еліта, якій треба дати реальні гарантії самоврядування та відсутності смотрящих «макєвсько-єнакієвських» в їх бізнесі. Друга цільова група — «противники війни», люди що бажають стабільності. Для них має чітко прозвучати месидж «Для чого Крим Україні і для чого Криму Україна». Третя цільова група — кримські татари. Для них — чесне та справедливе виділення землі.

4 — Донести ці меседжі треба через зв'язки та мережі людської дружби, родинні зв'язки, через консолідовану позицію українських ЗМІ, партій, бізнесу, громадян.

Буде референдум чи ні — далі жити по старим правилам і «понятіям» в Криму уже не вийде… І це добре.