Україна 2015. Інтереси іноземних гравців

2014 рік майже минув. Він був трагічним, довгим і складним. Нас чекає 2015 рік, який за мєткім виразом прем’єра Яценюка буде важче минулого року… Чуйка у чувака маманігарюй… Менше з тим. Сьогодні маємо адекватно окреслити горизонти наступного року, щоб поставити правильні задачі собі на зовсім близьке (не?)щасливе майбутнє. І прожити його достойно.

Щоб правильно підійти до планування, маємо виходити не з поточної інформації про події та їх інтерпретації, а з аналізу інтересів основних політичних акторів, які розглядають події в Україні, як частину власної політики. Взагалі, якщо глянути глибше — політика це місце боротьби еліт за свої інтереси. Іще. Треба навчитися жити з відчуттям, що все Твоє життя, це боротьба за чужий інтерес, який маскується чи то за «цінності», чи то за «духовність», чи то за «націоналізм», чи за якийсь штучний «кримнаш!». Політика, як процес не рахується з конкретними життями, долями. Іноді навіть на долю цілих держав «Велика Політика» кладе великий болт. І от в 2014 ми під такий болт потрапили, а в 2015 цей болт будуть закручувати до упора і т.д.

Але я трохи збився з теми. Щоб правильно позиціонуватися в 2015 році необхідно чітко визначити інтереси основних зовнішньополітичних і внутрішньополітичних акторів. У цьому тексті я напишу про інтереси, щодо України основних зовнішньополітичних акторів:

Сполучені Штати Америки:

Інтерес № 1. Продовження протистояння між Україною та Росією. Наявність точки нестабільності в Лугандоні та потенційною точки нестабільності в Криму дозволяє США підігрівати і охолоджувати ступінь конфлікту в залежності від поточних домовленостей з основними політичними суб’єктами та власних інтересів. Фактично, США зацікавлена в контрольованому хаосі в Лугандоні при прямому впливі на українські еліти. Україна стає точкою нестабільності і прямим важілем тиску на Росію, де США можуть вигідно позиціонуватися в зовнішній політиці і отримують карт-бланш на різку зміну світового «статус кво».

Інтерес № 2. Підтримка легітимних еліт України. Для США важливо, щоб нинішня влада була лояльна і контрольована в питаннях зовнішньої політики. Фактично Україна має  проводити рівно ту політику, яка буде відповідати інтересам США в цьому регіоні.

Інтерес № 3. Підтримка НГО для експорту власних цінностей  на територію України. США захищають власні цінності (Капітан Очевидність). Рівень Свободи слова  і все таке інше є індикатором для  політики американців по відношенню до тієї чи іншої держави.

Інтерес № 4. Отримання максимального ефекту у власній внутрішній політиці від перемог на зовнішньополітичній арені ( в контексті майбутньої президентської виборчого кампанії). Різні групи займають різні позиції, але вцілому «українське питання» стало маркером внутрішньої політики. І по відношенню до нього у всіх прілічних політиків США має бути якесь відношення.

Інтерес № 5. Контроль за отриманням фінансової допомоги Україною  і як наслідок, контроль за реформами і системними змінами у внутрішній політиці. Це найефективніший метод контролю. Бо Україну тримають на грані дефолту, а її еліту – на короткому повідку.

Інтерес № 6. Відпрацювання нових механізмів ведення війни .

Інтерес № 7. Захист власних інвестицій та інтересів своїх транснаціональних компаній на території України.

Росія:

 Інтерес № 1) Зберегти Крим, як суб’єкт Російської Федерації.

Інтерес № 2) Легалізувати Лугандон через легалізацію його еліт.

Інтерес № 3) Приєднати українську частину Донбасу до Лугандона.

Інтерес № 4) Створити нові групи впливу на політику України. А- незадоволені війною гіперактивні «миротворці», що готові підтримати любий формат стосунків з Росії «ліжбинєбиловойни». Б- «суперпатріоти націоналісти», що своїми гучними заявами підтверджують правильність політики Росії по відношенню України  бо несуть їй «серйозну загрозу». В- «розкольники-федералісти», що  качатимуть тему унікальності Західної України та виступатимуть за «збільшення свободи» для окремих регіонів (типу Дніпропетровська).Г- «Соціальні протестанти», які качатимуть державу через імітацію незадоволення з соціально-економічних питань.

Інтерес № 5) Прямі диверсії і теракти в Україні. Основна мета — постійний психоз та залякування громадян.

Інтерес № 6) Економічні ігри. Вплив на внутрішню політику через поставку енергоносіїв. Збереження  існуючого російського бізнесу в Україні. Позиція сильної сторони у двосторонніх  економічних відносинах. Скупка стратегічних об’єктів України через своїх «українських олігархів».

Інтерес № 7) Інформаційний вплив. Він має  3 аудиторії. А- Внутрішньо-російський глядач. Для нього створюються «образ ворога», якого мудре керівництво постійно переграє. «Путінвсєхпєрєіграл». Б – Друга цільова аудиторія — Українська. Тут інформаційний вплив спрямований на дезорганізацію. Фактично Росією ведеться організаційна війна, про яку напишу десь окремо. В – І нарешті третьою цільовою аудиторією є зовнішні країни. Мета інфовпливу – довести до західного споживача образ України, як «фейлд стейт» та виправдати зовнішню інтервенцію нездатністю контролювати свою територію.

Інтерес № 8) Отримати контрольовану політичну силу, яка мала б потенціал для отримання влади в Україні і очолила зініційовані Росією протестні рухи.

Стратегічна мета Росії по відношенню до України на 2015 рік – отримати на декілька місяців «період безвладдя». Фактично  це буде неконтрольований хаос, який дозволить захопити решту Донбасу та  отримати плацдарми для прямого військового захоплення влади проросійськими силами.

«Мама анархія» …

ЄС і Китай:

Інтерес№1. Отримати максимальну вигоду від конфлікту США  і Росії

Інтерес№2. Захист власних інвестицій на території України

Це якщо коротко.

Як висновок. У 2015 році  інтереси зовнішньополітичних акторів ведуть до загострення протиріч та радикалізації сценаріїв розвитку ситуації. 2015 рік це дно для України. На її території вестиметься гра   з нульовою сумою. Протистояння  США-Росія на нашій території, це боротьба контрольованого і неконтрольований хаосу.

 Інтерес України  у цьому конфлікті – це отримання реальної суб’єктності для боротьби на стороні явного переможця геополітичного клінча. Для цього у 2015 році потрібно вибудувати  ефективні структури управління, а також громадянська воля і воля політичного класу.