2015 рік у внутрішній політиці України. Інтереси основних гравців

Власні інтереси та амбіції являються як сильною так і слабкою стороною політиків. Навіть під час війни та кризи українські політики ставлять власні інтереси та амбіції вище цілей державних. І цим прирікають себе на швидке «стирання з історії». Якщо бути до кінця відвертим, то наврядче цю групу «молодших мародерів» можемо називати елітами. Це тимчасові люди, задача яких не втратити території більше, ніж вони вже втратили. Тому мотиви основних гравців у внутрішній політиці України наступного року будуть чітко прогнозованими. Вони далі будуть «грати кіна». Прогнози внутрішньополітичних конфліктів наступного року можемо зробити на основі прямих протиріч інтересів основних політичних гравців. Війна і криза значно пришвидшать вскриття всіх політичних гнійників, які в більш-менш стабільних умовах вдавалось не виносити в публічну складову. Таких «гнійників» у внутрішній політиці Україні дуже багато. І щоб розуміти логіку подій 2015 року, маємо розібрати інтереси основних системних та політичних гравців.

Системні гравці та їх інтереси

Порошенко. 1) Збереження конфлікту на Донбасі в «замороженому стані» з мінімальними втратами на протязі якнайдовшого часу 2) Утримання соціальної катастрофи, або переведення її наслідків на прем’єра Яценюка 3) Стримування політичних та рейдерських амбіцій Коломойського, інших олігархів та ситуативних олігархічних союзів 4) Отримання повного контролю над «силовим блоком» для унеможливлення загрози силового перевороту з боку МВС та «добровольчих батальйонів» (і прочих «самооборон») 5) Контроль або вплив за максимальною кількістю медіа та їх редакційною політикою. Керованість менеджменту та можливість через адміністративні заходи ввести обмеження на пряму критику президента. 6) Збереження максимальної лояльності до себе західних лідерів 7) «Непопулярні Реформи» і власне позиціонування, як людини, яка їх робить успішно 8) Контроль над більшістю в ВР 9) Переділ активів минулої влади та її олігархів 10) Втримання електоральних симпатій 11) Стримування потенційних конкурентів – Турчинова, Яценюка, Тимошенко, Садового.

Коломойський. 1) Отримання рефінансування з державого бюджету для власних структур 2) Захоплення активів Ахмєтова і Пінчука. Забезпечення мінімального впливу держави в цілому і правоохоронних органів зокрема у розбірки олігархів 3) Контроль над Президентом і Прем’єром та іншими ключовими посадовцями, що можуть впливати на експансію бізнесу Ігора Валерійовича 4) Створення нових політичних і парамілітарних утворень. Прямий вплив на нових та старих політичних гравців 5) Максимальна автономія для свого базового регіону (Дніпропетровськ) 6) Максимальна незалежність для діяльності своїх батальйонів в зоні АТО та поза нею 7) Інформаційний вплив на системних і політичних гравців. Мокання опонентів в калові маси журналістського упередження, просування власного впливу через ЗМІ, просування власних структур та проектів. 8) Стримування російської експансії 9) прямий політичний вплив на український Донбас, участь у його «відбудові» 10) Захист власних інтересів.

Яценюк. 1) Утримання впливу на МВС та військові формування, що входять до його складу. 2) Утримання контролю над фінансовими та бюджетними потоками 3) Неформальний початок президентської кампанії. 4) Отримання лояльності провідних ЗМІ. Вплив на інформаційну політику держави. 5) Максимальна прив’язка до «непопулярних реформ». 6) Витіснення з політичного дискурсу близьких електорально – Тимошенко, Садового, Гройсмана, Кличка. 7) Вплив на прийняття рішення в парламенті. 8) Створення іміджу найбільш «прозахідного» політика України. 9) Недопущення соціального вибуху.

Група Фірташа-Льовочкіна. 1) Знайти компроміс з новою владою та олігархами-хижаками при владі 2) Захист власних активів 3) Зміна дискурсу від Війни на Сході до внутрішніх проблем (Криза, що спричинена неефективністю чинної влади) 4) Пошук неполітичних методів тиску 5) Контроль за місцевими елітами, на території управління яких розміщенні активи групи 6) Створення неформальних мостів для діалогу і економічних відносин з РФ 7) Вхід у правлячу коаліцію через витіснення Яценюка і НФ. Максимально ефективний розіграш т.зв. «золотої акції» 8) Вивід активів з-під дій санкцій західних держав. Відбілення власного іміджу в очах «західних партнерів».

Олігархи, що не володіють прямим впливом на владу (Ситуативна група). 1) Утриматися від зазіхань провладних «колег» 2) Пошук політичної протекції у різних провладних політичних сил 3) Диференціація економічних ризиків з залученням західних партнерів.

Політичні гравці та їх інтереси

Тимошенко 1) Критика влади 2) Пошук нової ніші та теми для системного позиціонування для утримання ядра виборців 3) Ротація в команді Батьківщини і підготовка до місцевих виборів 4) Плавне закриття теми «Савченко» 5) Дії, що посилять її роль у міжнародних розкладах 6) Пошук джерел фінансування своєї політичної кар’єри 7) Повернення боргів своїм «друзям» Турчинову і Яценюку.

Садовий 1) Початок прихованої президентської кампанії. 2) Зачистка та перезавантаження еліт Львова та Львівщини 3) Ефективне власне позиціонування на темі «лідер-передовик реформи місцевого самоврядування». Використання т.зв. «досвіду територіальної громади м. Львова» та його трансформування на територію всієї країни 4) Розбудова власної команди 5) Пошук системних проектів для яскравого позиціонування 6) Розширення присутності в ЗМІ і боротьба проти контр-піару.

Кличко 1) Збереження партійної структури Удару 2) Оновлення Топ-менеджменту партії і її ребрендінг. 3) Збільшення фінансування столиці для якісного позиціонування себе як «ефективного мера» 4) Упор на отримання нового кредиту довіри у «міжнародних партнерів» 5) Боротьба за створення ніші у внутрішній політиці для яскравого позиціонування.

Тягнибок 1) Збереження контролю над партією. 2) Проведення кампанії по тиску на уряд з метою проведення дочасних виборів. 3) Розгортання структур «вуличної опозиції» 4) Підготовка до місцевих виборів.

Ляшко 1) Пошук нових ніш для позиціонування 2) Розкрутка нової команди 3) Пошук нових джерел фінансування.

Як висновок. Ми отримуємо ряд політичних протистоянь, які будуть проходити на стику інтересів основних гравців. Першою очевидною жертвою цього конфлікту стане прем’єр Яценюк. У нього уже зараз є загострення відносин з усіма основними політичними гравцями, а з системних гравців на стороні його залишається Коломойський. Від початку його зливання відділяє лише умовні «домовленості» з міжнародними структурами, які бачать в Яценюку прогнозованого «свого хлопця». Як тільки ці домовленості будуть переглядатися – Яценюка «мокнуть по-повній» і майже всі політичні гравці будуть цьому тільки раді. Особливо, якщо звільнення Яценюка дозволить передерибанити існуючий розклад.

Головним мотивом прихованої підкилимної політичної боротьби буде боротьба за вплив на МВС. МВС – це плацдарм для державного перевороту і цілком можливо, що Яценюк та Турчинов спробують розіграти цю карту в момент піку соціальної кризи, яка стане неминучою у разі відсутності реальних реформ у 2015 році.

Взагалі наступний рік буде роком розкачки корабля, який на фоні війни з РФ має всі шанси перевернутися догори дригом.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте