Буковина аномальна

Слідом за цілою плеядою буковинських співаків ми маємо змогу спостерігати, як буковинські політики масово шукають свою «червону руту» на київських пагорбах. Природа цього феномену мені не відома. Але факт залишається фактом. Премьєр-міністр Яценюк, міністр юстиції Петренко, губернатор Москаль і його антипод з ЛНР Плотніцький, військовий прокурор Матіос, «майже свій в доску» опальний олігарх Фірташ. А ще — ціла куча депутатів: «бульдозер» Тіміш, «залізний» Федорук, хитрий Бурбак, амбіційний Рибак, націоналіст Рудик, захисниця бізнесу Продан, письменниця Марія Матіос, блочний опозиціонер Папієв і цілий козак Гаврилюк (Які випуклі образи! Чехов. «Три сестри»!). Є ще декілька менш відомих імен, що займають непублічні посади заступників, керівників, радників… Навіть у недобитому Яником громадянському суспільстві, на місці зайшлих в парламент Наєма, Лещенка, Заліщук та інших стали «наші рєбята» Андрій Круглашов (став керовником рух «Чесно»), Вадім Міський (один з координаторів Реанімаційного Пакету Реформ) та інші. Можна було б з цього приводу порадіти. Але «буковинська аномалія» це скоріше красивий міф і збіг обставин, ніж продукт політичних процесів і традицій нашого файного регіону.

Я навіть чув таку версію (із серії «Чернівці — столиця світу, а Буковина — рай на землі»), що наші компатріоти, переїжджаючи до Києва, не страждають комплексом провінційності, а просто змінюють «таємну столицю Європи» на місто, де за дивним збігом обставин знаходяться центральні органи влади (сарказм).

Як такого «буковинського лобі» немає в природі, а є окремі люди, що готові зайняти своє місце в політичній тусовці. Може десь-колись тіпічний буковинський депутат, втайні від фракційного керівництва і плаче над трьохлітровим слоїком «води з Черемоша» і зимніми ночами в Маріїнському парку «чар зілля шукає», чи може перечитує засалений від поту і сліз томик віршів Целана… Але навряд. Тіпічний буковинський депутат рішає свої «шкурняки». Покинувші «буковинський рай», немов ті яничари, вони адаптуються у Києві і є уже скоріше київськими політиками, ніж буковинськими. Але це так. Лірика. Крива буковинської мрії незмінна у своїй траекторії. Вона скоріше «із» ніж «в». І ось, вчергове, вирвавшись з «раю на землі» черговий політик-чиновник-діяч махає платком своїм невдахам в резервації. «Бивайтє іхтіандри х… ви!»

1 коментар

Максим Пансик
Гарна робота.
Останній раз відредаговано
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте