Буковина 2015. Смерть шпигунам
На жаль, мало хто розуміє, але «брат уже у ворот». Починається серйозна заворуха на Буковині. Я пам'ятаю події літа минулого року і можу з певною долею впевненості сказати, що команда, яка працювала на розхитування ситуації тоді — повернулась в Чернівецьку область.
Про це говорить ряд маркерів, які я примітив для себе ще з тих часів.
1) Упор в пропагандистській роботі робиться на неформальні або глибокоцільові канали. На Буковині це чутки (тут працюють підготовлені спєци в транспорті і людних місцях), спілкування в церквах (розуміємо про кого я говорю...) і деякі румуномовні газети (наприклад, «Libertatea Cuvântului»).
2) Організація акцій прямої дії відбувається через мережу, яка засновується на прямій економічній чи іншій залежності від ресурсного центру, отримання прибутку якого засновано на незаконній діяльності. Приклад — перекриття доріг. Точки — Остриця (вплив — монастир Жара), Бояни-Припруття (вплив — група контрабандистів-бізнесменів Івана Семенюка), Волока («весільна мафія», орієнтована на експорт в Росію) і т.д.
3) Поширення чітких месиджів через неформальні канали комунікації: а) румуни не мають помирати за Україну, б) існує соціальна несправедливість — одних призивають, інших — ні… в) чому не служать депутати (посадовці).
Як висновок.
Всі маркери засвітилися одночасно. Значить, «братья» уже тут. Війна не так далеко, як здається. Вона наближається, щоразу коли в маршрутках жінка середнього віку півгодини гучно буде говорити про тисячу загиблих, про 500 повісток і про «пересувні краматорії». Коли батюшка «не благославляє на війну». Коли бувший бандюк і контрабандист враз стає «народним героєм» і захисником «дітей, які не мають помирати за цю країну», коли проводять «соціологічне опитування» з питаннями типу, чи підтримуєте Ви вбивство мирних людей на Донбасі. І ще куча прикладів із реальної дійсності.
Коротше — літом ми вигребли. І сьогодні вигребемо. У мене є невелика надія на Службу, яка явно зараз більш системно підходить до попереджувальної роботи, але все одно. Бачите якийсь галімий розвод — типу розпускання слухів в маршрутках, тролейбусах і на зупинках, формуючі псевдоопитування, віщаніє в церквах проти мобілізації — зразу ж здавайте цих уродів в СБУ. Якщо не діяти на упередження — будемо мати тут свою Буковинську Народну Республіку…
Про це говорить ряд маркерів, які я примітив для себе ще з тих часів.
1) Упор в пропагандистській роботі робиться на неформальні або глибокоцільові канали. На Буковині це чутки (тут працюють підготовлені спєци в транспорті і людних місцях), спілкування в церквах (розуміємо про кого я говорю...) і деякі румуномовні газети (наприклад, «Libertatea Cuvântului»).
2) Організація акцій прямої дії відбувається через мережу, яка засновується на прямій економічній чи іншій залежності від ресурсного центру, отримання прибутку якого засновано на незаконній діяльності. Приклад — перекриття доріг. Точки — Остриця (вплив — монастир Жара), Бояни-Припруття (вплив — група контрабандистів-бізнесменів Івана Семенюка), Волока («весільна мафія», орієнтована на експорт в Росію) і т.д.
3) Поширення чітких месиджів через неформальні канали комунікації: а) румуни не мають помирати за Україну, б) існує соціальна несправедливість — одних призивають, інших — ні… в) чому не служать депутати (посадовці).
Як висновок.
Всі маркери засвітилися одночасно. Значить, «братья» уже тут. Війна не так далеко, як здається. Вона наближається, щоразу коли в маршрутках жінка середнього віку півгодини гучно буде говорити про тисячу загиблих, про 500 повісток і про «пересувні краматорії». Коли батюшка «не благославляє на війну». Коли бувший бандюк і контрабандист враз стає «народним героєм» і захисником «дітей, які не мають помирати за цю країну», коли проводять «соціологічне опитування» з питаннями типу, чи підтримуєте Ви вбивство мирних людей на Донбасі. І ще куча прикладів із реальної дійсності.
Коротше — літом ми вигребли. І сьогодні вигребемо. У мене є невелика надія на Службу, яка явно зараз більш системно підходить до попереджувальної роботи, але все одно. Бачите якийсь галімий розвод — типу розпускання слухів в маршрутках, тролейбусах і на зупинках, формуючі псевдоопитування, віщаніє в церквах проти мобілізації — зразу ж здавайте цих уродів в СБУ. Якщо не діяти на упередження — будемо мати тут свою Буковинську Народну Республіку…
0 коментарів