Кав’ярня «Шіллер» VS школа-інтернат

Встановити не можна, треба розібрати! В цьому переконані педагоги школи-інтернату та батьки учнів. Дерев’яний каркас для літнього майданчику — це лише перша ластівка вуличної кав’ярні, яку намагалються встановити впритул до самого приміщення школи-інтернату. І педагоги, і батьки обурені, тому за допомогою вони звернулися до журналістів «Народного контролю». Десятирічний Олексій — учень цієї спеціалізованої школи. Таких як він в інтернаті 147 вихованців. Усі – особливі діти: з вадами слуху. Є серед них і аутисти.

Найбільше батьки невдоволені тим, що і власник кав’ярні «Шіллер», який припустив розміщення літньої конструкції по сусідству із школою-інтернатом, і міські депутати, які дали на це «добро», — забули про найголовніше, про самих дітей. Особливих, які потребують більшого захисту, ніж здорові, переконані батьки. — Я кажу з позиції мами – категорично «ні»! За весь цей час ніхто не прийшов до школи, не спитав, може щось потрібно цій школ. Тут не тільки діти хворі, у більшості дітей і батьки є інвалідами, — каже Лілія, матір учня. Чому забули про хворих дітей, що потребують захисту, не розуміє і директорка школи-інтернату Наталя Ткачук. Як тільки вона побачила, що під стінами закладу, наче гриб після дощу, почав рости деревяний каркас, — одразу забила на сполох. Викликала і представників міської влади, і батьків, і чиновників, журналістів, і навіть — міліціонерів. Вона й гадки не мала, що у приватника з дозвільними документами все добре.

Пані Наталя каже, що ця спецшкола працює в цілодобовому режимі. Закривати вікна спортивної зали літнім майданчиком – це, як мінімум, дикунство. — Ми категорично проти, бо це негативно вплине на наших дітей. Спочатку — це порушується нормальна безпека дітей, які щоранку ідуть зі школи додому. По-друге, вікна спортивної кімнати повністю перекриті. Тобто, це не дає нормально здійснювати режим провітрювання, — розповідає Наталя Ткачук, директор КЗ «Чернівецька спеціально-освітня школа-інтернат № 2». — Це була би суцільна темнота. І уявіть якби діти приходили не як у спортзал, а як у підвал, — слова Альберта Олександровича, вчителя фізкультури. — Обурює знаєте що, влада і ці порядки. Бо ви самі знаєте, хто має гроші, той і хазяїн, — підводить риску Василь Михайлович, дідусь учня цієї школи.

Секретар міськради Ярослав Кушнірик став на сторону обурених людей. На його думку, дерев’яний каркас приватник має демонтувати негайно. Утім, дивує інше. Як так сталося, що досвідчені слуги народу таки дали дозвіл на встановлення літнього майданчику впритул до школи, де навчаються діти з особливими потребами?! Виявляється, дозвіл дали – бо така практика…
— От я не розумію, це депутати недоопрацювали чи така система? (Сафтенко)
— Ні, депутати дають дозвіл, що вони не проти, а от по зовнішньому вигляду підприємець має погоджувати з департаментом, з управлінням культурної спадщини, — пояснює Ярослав Кушнірик, секретар міської ради. — Але ж вони знали, де вони дають дозвіл, спеціалізована школа-інтернат?! Ті, хто аргументував, що треба надати, казали, — столики з парасольками, вони нікому не заважають, приводили приклад інших літніх майданчиків.
— Враховуючи, що це інтернат – тут буде щось мінімальне чи нічого не буде взагалі? (Сафтенко)
— Поки вони все це розбирають, а відтак шукатимемо компроміс. (Кушнірик)

— Ми затвердили ескізний проект, тобто, це не є несподівана конструкція для влади. Ця конструкція була погоджена. На сьогодні ми вели переговори зі школою. Мова не йде, що це будівництво, це збірно-розбірна конструкція, — аргументує Валентина Софяк, адвокат приватного підприємця.

Приватний підприємець Валерій вперто ухилявся від будь-яких коментарів на камеру. Зрештою, сказав, що нічого поганого в цій кав’ярні не робили би. Просто – пили б чай з тістечками. І жодної краплі алкоголю. Навіть охорону цілодобову планував тут організувати. Для безпеки. А те, що вікна зі спалень особливих діток виходитимуть прямісінько на кафе, Валерія не надто переймає.

— Розбираєте, бо будете ставити щось інше, чи розбираєте назавжди? (Сафтенко)
— От зараз ми це вирішуємо, — каже Валерій, приватний підприємець.
— Тобто, вас не хвилює, що тут інтернат і хворі діти? (Сафтенко) — Хвилює. Мене все хвилює, я батько двох дітей, я нормальний, а не вандал якийсь. Я нічого ніколи не зроблю, щоб дітям було погано. Щоб дітям не було погано, треба кожне рішення обгрунтовувати — певні батьки особливих дітей і педагоги.
— Я взагалі дивуюся як наші державні мужі, як люди, які мають дітей, слава Богу, що в них всі здорові діти і вони не знають такої біди, як вони могли не проаналізувати всі ці обставини і надати дозвіл, щоб в закладі біля дітей-інвалідів зробити ось такий майданчик, — додає Наталя Ткачук, директор школи-інтернату. Педколектив школи вже звернувся до міської прокуратури, яка підтримала їхній намір оскаржити в суді законність рішення депутатів міської ради щодо встановлення літнього майданчику на вулиці Гетте, поблизу школи-інтернату. Тим часом, фундамент потенційної кав’ярні все ще залишається непохитним.



П.С. Після втручання журналістів перший заступник голови Чернівецької обласної ради Ярослав Курко звернувся до міського голови Олексія Каспрука з «цікавим» листом (копія додається). Журналісти «Народного контролю» простежать за розвитком ситуації в подальшому.



0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте