Дуже суперечлива і наївна теза про обернений принцип асиметричних відповідей. Він не породжує нової якості, а є реактивним по відношенню до змін, які є глобальними. Він архаїчний від початку і до кінця. Український проект потребує «виходу за рамки», "іншого" (у сенсі "іного"). Федералізація це не то.хз
Прекрасна робота. Жаль у нас Війна і воно всьо сприймається крізь призму сепаратизму.
ХЗ тим більше, як ця ідея корелює з Твоїми системними пронаціоналістичними поглядами? я собі такого не можу уявити…
Я взагалі заздрю його таланту. Пройшов шлях від спеціаліста з сільського господарства, далі міністр транспорту і інфраструктури, тепер займається інвалідами.
Єдине що обєднує всі ці сфери життя — це те, що бурбак в них нічого путного не зробив.
Максим Михайлович, я аж застіснявся. Якщо чесно- то це через виключення світла. Я дістаю свій нотатник і малюю такі розклади.
Десь скоро викладу текст по внутрішніх гравцях.
Хороший коментар. Аж додати нічого.
1 — Головне питання для нас сам факт наявності у Києва політики, щодо Румунії і Молдови.
2 — факт наявності політики, щодо Румунії і Молдови серед регіональних еліт Буковини.
Ми зараз наче перейшли говорити від казкових моделей до ріалполітік… Тому відсутність будь-якої політики, має дві сторони. а) певний стратегічний програш б) потенціал для розвитку. Особисто я пропонував би гнути в середовищі варіант б. Думаю, що велику роль розкрутці цього варіанту може зіграти Тіміш, як людина системна. Хоча можу і помилятися.
Прикладом відсутності політики на румунському напрямку є згортання роботи консульства в Сучаві. це епік фейл зовнішньої політики, особливо після декларації про малий прикордонний рух.
Тому довгострокова перспектива хороший маячок, але до нього треба іти конкретними справами.
Мережева держава — держава колективної волі.
Мережева держава делегує більшіть своїх повноважень системним громадянським ініціативам.
Чи є державою? скоріше ні бо є скоріше форматом, а не формою…
Рішення влади мають пояснюватися людям. Цього нема. Звідси недовіра. (Я не в розумінні того, що про кожний крок треба повідомляти, а про те, що люди мають бути вкурсі логіки поведінки керманичів. Тим більше в умовах війни).
Все одно партія миру буде вести свою політику далі. Це вибір більшості. Неадекватний-адекватний, але він є фактом!
«Партія війни» положить пів України за Донбас і фактично починає це робити. Той хто не кретин має розуміти, що воювати з Росією, це воювати до повної анігіляції її правлячого класу… Хто це зробить Семенченко? Азов? Коломойський?
Не варто підміняти поняття. Військові дії в Україні це лише незначна частина зачистки еліт РФ. Для нас вона сама жахлива, але їм пофіг. Це чергове підвищення ставок у міжнародній грі. З цієї точки зору те, що робить Порох — правильніше, стратегічно вірніше.
Інша справа, що зараз нашим друзям там дуже важко (мяко кажучи). І вина в цьому не лише сила руского івана, а тупість і некомпетентність. А ще гірше — недовіра між військовим керівництвом. Це да. це проблема. Тут Порошенко пішов шляхом політика, а не державного діяча. Тут він став заручником своєї натрури олігархічного рішали…
Але все одно вважаю, що Ти перевів акценти у русло де всі винні, а перспектив нема.
Моя думка, щоб не здуріти люди просто роблять перше, що прийде до голови. Вони не думають про наслідки,їм здається, що Вони роблять правильно…
Це терапія така. Время дурне зараз. Сам грішу подібними поривами, тому сабжів не осуджую. Але і не респектую їм…
Останнім часом довіряю ось цьому джерелу twitter.com/YevhenS
Поки він був максимально коректним і послідовним у підході до перевірки і верифікації поточної інфи на Сході. Ні РНБО, ні інформатор, ні сводкі ополчєнія, ні громадське з УП поки не радують обєктивністю… Нажаль
Я б очікував на нинішньому фесті оренди бетера і читання на ньому поезій цим громадянином.
Чув, що багато скандинавів люблять Україну — одні читають вірші, інші в батальйоні Азов)
ХЗ тим більше, як ця ідея корелює з Твоїми системними пронаціоналістичними поглядами? я собі такого не можу уявити…
Єдине що обєднує всі ці сфери життя — це те, що бурбак в них нічого путного не зробив.
Десь скоро викладу текст по внутрішніх гравцях.
Хоча більше вірю у волю людини, ніж у напередвизначеність…
1 — Головне питання для нас сам факт наявності у Києва політики, щодо Румунії і Молдови.
2 — факт наявності політики, щодо Румунії і Молдови серед регіональних еліт Буковини.
Ми зараз наче перейшли говорити від казкових моделей до ріалполітік… Тому відсутність будь-якої політики, має дві сторони. а) певний стратегічний програш б) потенціал для розвитку. Особисто я пропонував би гнути в середовищі варіант б. Думаю, що велику роль розкрутці цього варіанту може зіграти Тіміш, як людина системна. Хоча можу і помилятися.
Прикладом відсутності політики на румунському напрямку є згортання роботи консульства в Сучаві. це епік фейл зовнішньої політики, особливо після декларації про малий прикордонний рух.
Тому довгострокова перспектива хороший маячок, але до нього треба іти конкретними справами.
А якщо серйозно. Адаме на 2015 для України напишите?
Алгоритм прекрасний імхо…
Мережева держава делегує більшіть своїх повноважень системним громадянським ініціативам.
Чи є державою? скоріше ні бо є скоріше форматом, а не формою…
Все одно партія миру буде вести свою політику далі. Це вибір більшості. Неадекватний-адекватний, але він є фактом!
Не варто підміняти поняття. Військові дії в Україні це лише незначна частина зачистки еліт РФ. Для нас вона сама жахлива, але їм пофіг. Це чергове підвищення ставок у міжнародній грі. З цієї точки зору те, що робить Порох — правильніше, стратегічно вірніше.
Інша справа, що зараз нашим друзям там дуже важко (мяко кажучи). І вина в цьому не лише сила руского івана, а тупість і некомпетентність. А ще гірше — недовіра між військовим керівництвом. Це да. це проблема. Тут Порошенко пішов шляхом політика, а не державного діяча. Тут він став заручником своєї натрури олігархічного рішали…
Але все одно вважаю, що Ти перевів акценти у русло де всі винні, а перспектив нема.
Це терапія така. Время дурне зараз. Сам грішу подібними поривами, тому сабжів не осуджую. Але і не респектую їм…
Поки він був максимально коректним і послідовним у підході до перевірки і верифікації поточної інфи на Сході. Ні РНБО, ні інформатор, ні сводкі ополчєнія, ні громадське з УП поки не радують обєктивністю… Нажаль
Чув, що багато скандинавів люблять Україну — одні читають вірші, інші в батальйоні Азов)