Конфлікт між сходом і заходом повинен рано чи пізно завершитися…
Я не вірю в Їх Державу.
А говорити про конфлікт треба, це демократично…
на рахунок моралізма(заторста, зму, ації) є мнєніє, що краще говорити про МОЖЛИВІСТЬ федералізації, ніж тихенько наблюдать за насущною практикою, яка веде до позиції, яку в шахах називають цугцванг — де кожен наступний хід тільки погіршує і так програшну ситуацію…
Те, що Ви вище зазначили вірно, але… Креативний клас ніколи не був самостійною одиницею, він завжди був «шісткою» у правлячого класу. Певна самостійність і нова інтегральна ідея, здатна перевести український дискурс у поле креативного класу…
як забрати цю «миролюбність», себто — пасивність? — через громадянську активність «творчого класу», створення нових символів епохи не повязаних з миролюбивістю, працювати над популяризацією проукраїнського дискурсу…
І звідки має з«явитися віра в свою обраність за такої пасивності — поки не знаю…
/Ми провадили дві каси: одну нормальну, а другу “під столом”, так звану чорну книгу, не для податкового бюро. Перша книга — офіційна, друга — для нас: наші вклади в ОУН. Переважно ми давали ОУН по 100 злотих. Зазвичай приходила сестра Біласа, того, що повісили поляки, й забирала ті гроші для Організації./
/Створивши власне підприємство, Роман старався залучити до нього інших людей. Деколи ми працювали по дванадцять годин денно. Я працював з 7-ої ранку до 9-ої вечора. Роман приходив вполудне й працював зі мною цілий день./
/Ми почали швидко розвиватися, відкривали кожні два-три місяці нові відділи: декорацій вікон, реклами, оголошень, друкування, виставки і декорації на торгах. Набирали в них до праці колишніх політичних засуджених, які не могли знайти роботи, але були патріотами, інтелігентними та добре надавалися до праці./
/Також ми почали робити різні кольорові картки на великі свята – Різдво, Великдень — і посилали їх нашим постійним клієнтам та потенційним. Для цього залучали модерних артистів. До великих свят ми також стали оформляти кольорові вітрини в крамницях Маслосоюзу та Центросоюзу у Львові, Станіславові, Тернополі, Стрию й більших осередках. Це дуже всім подобалося. Дещо пізніше почали робити афіші на різні великі збори та урочистості./
/Роман Шухевич знайшов у Клепарові такого хлопця, якого ми кликали Тьопкою. Він повинен був друкувати для нас на друкарнях, які мав винаймати переважно по вихідних, у суботу та неділю, щоб верстати. Ми за все те платили готівкою і наймали своїх робітників до помочі. Тепер за свою продукцію значно менше платили і могли нарівно конкурувати з тими, що мали друкарні. У нас навіть виходило таньше. Тьопка виконував у нас також функції охоронця. Він був здоровий і до того був хлопцем з Клепарова./
/Наше підприємство дуже розрослося, ми почали займатися ще й рекламою в кіно. Дрібні кінотеатри рекламувалися в нас. Ми робили купони з печаткою на звороті з емблемою “ФАМИ”, які давали знижку. Я пояснив дирекціям малих кін, що їхні білети є задорогими для українців. Також я їм сказав, що ми зуміємо забезпечити їх відвідувачами, бо тепер у них і так є повно вільних місць. Їм ці ідеї дуже сподобалися. Дійсно, у них через деякий час було повно відвідувачів й почали масово роздавати ті наші білети. Виходило, що білети з польською печаткою коштували 90 грошів, а з українською — 49, відповідно українці почали до них постійно ходити. Побачивши, скільки приходить людей, кінотеатри дали нам можливість показувати відвідувачам наші діапозитиви перед початком фільмів. Це давало змогу нам заробляти гроші на продажу цих білетів, а також зробити через них велику рекламу “ФАМІ” серед української суспільності./
/Часами навіть вигадували різні історії. Наприклад, повідомили в польську й жидівську пресу, що о 10 годині ранку жінка відбере собі життя, скочивши з даху готелю “Жорж”. І скидали таку ляльку велику з якоюсь рекламою, її фотографували. Так що “ФАМА” стала дуже популярна./
/Ми давали навіть еротичні оголошення. Пригадую, на одній рекламі була намальована дівчина, що наставила коліно. Часами дехто мав застереження: “Нащо ви коліна показуєте? То непристойно!” Але то було добре для реклами, як потім переконувалися. Оголошення були дуже цікаві. Тексти розробляли у вигляді порад: наприклад, як вкладати папіроси в папірці “Калина”. Реклама почала дуже розвиватися. /
/Усю ту роботу ми робили задармо, ніхто нам не давав грошей, не дякував. Ніхто навіть не казав, що то робила “ФАМА” чи хтось інший. Але всі наші діячі тодішні – політичні, економічні, господарські – знали, що то все робить “ФАМА” безкоштовно. Коли щось треба було зробити для громади, “ФАМА” була готова./
Створена ним в березні 1937 р. фірма (кооператив) «Фама» стала першою української рекламною компанією в Галичині. Дуже скоро були створені осередки «Фами» у багатьох містах Галичини й Волині й навіть поза межами тодішньої Польщі. Працівниками кооперативи були переважно члени ОУН — колишні політв'язні, яким дуже важко було влаштуватися на роботу. Тепер вони отримували легальний заробіток і могли успішно поєднувати працю на фірмі з організаційною діяльністю.
Зважаючи на активний розвиток української кооперації на основі принципу «свій до свого по своє», клієнтура фірмі була забезпечена. Розвиваючи свою діяльність, Шухевич виявив неабияку креативність, проводячи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль. Це теж стало запорукою фінансового успіху: Роман Шухевич і ко стали успішними бізнесменами.
Завдяки вмілому менеджменту фірма розрослась у розгалужене підприємство, і незабаром були зорганізовані й успішно працювали відділи оголошень у пресі, кінорекламі, друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок та рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин (дизайн), організації рекламних виставок і ярмарків, виробництва мінеральної води, виготовлення «адресарія» (книги адрес установ і фірм) та власний транспортний відділ./
/Фама— греческо-римская богиня молвы или сказания, которой в Афинах был посвящён алтарь
В XII книге «Метаморфоз» Овидий описывает обитель Молвы, которая живёт в середине земли, между землею, морем и небом, на рубеже трёх царств природы, откуда видно все, куда долетает каждый звук, и где на вершине горы, во дворце со множеством входов и отверстий, богиня устроила себе жилище. Построенное из звонкой меди, оно гудит, отражая все звуки, хотя не слышно в нём криков, а ведётся всюду тихий разговор, похожий на ропот морских волн. В прихожей толпится множество жадного до новостей народа; там носятся тысячи слухов, наполовину правдивых, наполовину ложных; из уст в уста передаются в искажённом виде чужие слова, и из праздной болтовни растёт сплетня. Там можно встретить Легковерие, легкомысленное Заблуждение, Разочарование, с искаженным лицом Страх, быстро вспыхивающий Гнев, возникающее из сомнительного источника Шушукание. Обо всём знает Молва, что делается на небе, на море и на земле, обо всём старается она выведать./
Я скажу непопулярну річ, але всеж… за минулий рік українські автори (письменники, поети) не створили нічого путнього (Жадан нєвщьот). Книга перестає бути цікавою, вона скоріше переходить у розряд Фетишу…
Харків залишиться Харковом поки є люди, які його люблять(банальність, але всеж...)
Ви правильно говорите!.. На ці питання я не можу дати внятної відповіді зараз. Ідея «випливе» сама в найближчий час…
1.Попередньо, треба навязавти дискусію про нові вибори.
2.Новий політичний проект, з лідерами громадянського суспільства на чолі.
3.Донести ідею до громадян.
Подібні акції створюють нові суспільні анклави, нові спільноти і модернізують древні міфи українства.
Причиною успіху акції є «красіва картінка» та енергія організаторів.
Бажаю ініціаторам акції більше натхнення і креативу… продовжуйте, ростіть і «да прібудіт с вамі сіла».
Я впевнений, що варто виробити ефективний механізм громадянської та політичної кампанії заснованій не на маніпуляції ЗМІ, а на системі взаємоповязаних громадянських проектів.
Коротше, нова ефективна система комунікації. функціонально-структурні одиниці типу «Рій» чи щось подібне…
Поки що, це виглядає утопічно, але, наразі, я особисто нічого іншого запропонувати не можу. треба працювати над створенням "Інституту бджільництва"
то стануть холодними ножки…
Але, якщо серйозно, то вихід є, він у повній перемозі регіоналів і поразка Юль, Ющенків та створення нового опозиційного класу, який буде орієнтуватися на сучасні цінності, буде прагматичним…
Працес пашол
А як же бути з 40% Свободи, 10% ЄЦу в Тернополі? — що там сталося? Раніше Черновецький?
Ви праві стосовно загальнонаціонального рівня- тут роль медіа значна… але я всеж залишуся на своїй позиції… Бо сфера ріал політік — це сфера (в основному)місцевого самоврядування, де виборець контактує з тим кого він обирає…
Я не вірю в Їх Державу.
А говорити про конфлікт треба, це демократично…
на рахунок моралізма(заторста, зму, ації) є мнєніє, що краще говорити про МОЖЛИВІСТЬ федералізації, ніж тихенько наблюдать за насущною практикою, яка веде до позиції, яку в шахах називають цугцванг — де кожен наступний хід тільки погіршує і так програшну ситуацію…
і, пробачте, Я писав про Росію, а не про ЮВТ.
І звідки має з«явитися віра в свою обраність за такої пасивності — поки не знаю…
/Створивши власне підприємство, Роман старався залучити до нього інших людей. Деколи ми працювали по дванадцять годин денно. Я працював з 7-ої ранку до 9-ої вечора. Роман приходив вполудне й працював зі мною цілий день./
/Ми почали швидко розвиватися, відкривали кожні два-три місяці нові відділи: декорацій вікон, реклами, оголошень, друкування, виставки і декорації на торгах. Набирали в них до праці колишніх політичних засуджених, які не могли знайти роботи, але були патріотами, інтелігентними та добре надавалися до праці./
/Також ми почали робити різні кольорові картки на великі свята – Різдво, Великдень — і посилали їх нашим постійним клієнтам та потенційним. Для цього залучали модерних артистів. До великих свят ми також стали оформляти кольорові вітрини в крамницях Маслосоюзу та Центросоюзу у Львові, Станіславові, Тернополі, Стрию й більших осередках. Це дуже всім подобалося. Дещо пізніше почали робити афіші на різні великі збори та урочистості./
/Роман Шухевич знайшов у Клепарові такого хлопця, якого ми кликали Тьопкою. Він повинен був друкувати для нас на друкарнях, які мав винаймати переважно по вихідних, у суботу та неділю, щоб верстати. Ми за все те платили готівкою і наймали своїх робітників до помочі. Тепер за свою продукцію значно менше платили і могли нарівно конкурувати з тими, що мали друкарні. У нас навіть виходило таньше. Тьопка виконував у нас також функції охоронця. Він був здоровий і до того був хлопцем з Клепарова./
/Наше підприємство дуже розрослося, ми почали займатися ще й рекламою в кіно. Дрібні кінотеатри рекламувалися в нас. Ми робили купони з печаткою на звороті з емблемою “ФАМИ”, які давали знижку. Я пояснив дирекціям малих кін, що їхні білети є задорогими для українців. Також я їм сказав, що ми зуміємо забезпечити їх відвідувачами, бо тепер у них і так є повно вільних місць. Їм ці ідеї дуже сподобалися. Дійсно, у них через деякий час було повно відвідувачів й почали масово роздавати ті наші білети. Виходило, що білети з польською печаткою коштували 90 грошів, а з українською — 49, відповідно українці почали до них постійно ходити. Побачивши, скільки приходить людей, кінотеатри дали нам можливість показувати відвідувачам наші діапозитиви перед початком фільмів. Це давало змогу нам заробляти гроші на продажу цих білетів, а також зробити через них велику рекламу “ФАМІ” серед української суспільності./
/Часами навіть вигадували різні історії. Наприклад, повідомили в польську й жидівську пресу, що о 10 годині ранку жінка відбере собі життя, скочивши з даху готелю “Жорж”. І скидали таку ляльку велику з якоюсь рекламою, її фотографували. Так що “ФАМА” стала дуже популярна./
/Ми давали навіть еротичні оголошення. Пригадую, на одній рекламі була намальована дівчина, що наставила коліно. Часами дехто мав застереження: “Нащо ви коліна показуєте? То непристойно!” Але то було добре для реклами, як потім переконувалися. Оголошення були дуже цікаві. Тексти розробляли у вигляді порад: наприклад, як вкладати папіроси в папірці “Калина”. Реклама почала дуже розвиватися. /
/Усю ту роботу ми робили задармо, ніхто нам не давав грошей, не дякував. Ніхто навіть не казав, що то робила “ФАМА” чи хтось інший. Але всі наші діячі тодішні – політичні, економічні, господарські – знали, що то все робить “ФАМА” безкоштовно. Коли щось треба було зробити для громади, “ФАМА” була готова./
Цитати із книги: Чайківський Б. «Фама»
Урізано …
Стаття С. Дацюка
Зважаючи на активний розвиток української кооперації на основі принципу «свій до свого по своє», клієнтура фірмі була забезпечена. Розвиваючи свою діяльність, Шухевич виявив неабияку креативність, проводячи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль. Це теж стало запорукою фінансового успіху: Роман Шухевич і ко стали успішними бізнесменами.
Завдяки вмілому менеджменту фірма розрослась у розгалужене підприємство, і незабаром були зорганізовані й успішно працювали відділи оголошень у пресі, кінорекламі, друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок та рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин (дизайн), організації рекламних виставок і ярмарків, виробництва мінеральної води, виготовлення «адресарія» (книги адрес установ і фірм) та власний транспортний відділ./
/Фама— греческо-римская богиня молвы или сказания, которой в Афинах был посвящён алтарь
В XII книге «Метаморфоз» Овидий описывает обитель Молвы, которая живёт в середине земли, между землею, морем и небом, на рубеже трёх царств природы, откуда видно все, куда долетает каждый звук, и где на вершине горы, во дворце со множеством входов и отверстий, богиня устроила себе жилище. Построенное из звонкой меди, оно гудит, отражая все звуки, хотя не слышно в нём криков, а ведётся всюду тихий разговор, похожий на ропот морских волн. В прихожей толпится множество жадного до новостей народа; там носятся тысячи слухов, наполовину правдивых, наполовину ложных; из уст в уста передаются в искажённом виде чужие слова, и из праздной болтовни растёт сплетня. Там можно встретить Легковерие, легкомысленное Заблуждение, Разочарование, с искаженным лицом Страх, быстро вспыхивающий Гнев, возникающее из сомнительного источника Шушукание. Обо всём знает Молва, что делается на небе, на море и на земле, обо всём старается она выведать./
Я так думаю це "із жизні"…
Харків залишиться Харковом поки є люди, які його люблять(банальність, але всеж...)
1.Попередньо, треба навязавти дискусію про нові вибори.
2.Новий політичний проект, з лідерами громадянського суспільства на чолі.
3.Донести ідею до громадян.
Причиною успіху акції є «красіва картінка» та енергія організаторів.
Бажаю ініціаторам акції більше натхнення і креативу… продовжуйте, ростіть і «да прібудіт с вамі сіла».
Коротше, нова ефективна система комунікації. функціонально-структурні одиниці типу «Рій» чи щось подібне…
Поки що, це виглядає утопічно, але, наразі, я особисто нічого іншого запропонувати не можу. треба працювати над створенням "Інституту бджільництва"
Але, якщо серйозно, то вихід є, він у повній перемозі регіоналів і поразка Юль, Ющенків та створення нового опозиційного класу, який буде орієнтуватися на сучасні цінності, буде прагматичним…
Працес пашол
Ви праві стосовно загальнонаціонального рівня- тут роль медіа значна… але я всеж залишуся на своїй позиції… Бо сфера ріал політік — це сфера (в основному)місцевого самоврядування, де виборець контактує з тим кого він обирає…